Одноелектронне наближення

Одноелектронне наближення - наближений метод знаходження хвильових функцій та енергетичних станів квантової системи із багатьма електронами.

В основі одноелектронного наближення лежить припущення, що квантову систему можна описати, як систему окремих електронів, що рухаються в усередненому потенціальному полі, яке враховує взаємодію як з ядрами атомів, так і з іншими електронами.

Хвильова функція багатоелектронної системи в одноелектронному наближенні вибирається у вигляді детермінанта Слейтера певного набору функцій, що залежать від координат однієї частинки. Ці функції є власними функціями одноелектронного гамільтоніану із усередненим потенціалом.

В ідеалі потенціал, у якому рухаються електрони повинен бути самоузгодженим. Щоб досягнути цієї мети використовують ітераційну процедуру, наприклад, метод Гартрі-Фока. Проте часто систему описують модельним потенціалом.

Числа заповнення

Одноелектронний гамільтоніан у загальному випадку має вигляд

${\hat {H}}=-{\frac {\hbar ^{2}}{2m}}\Delta +V(\mathbf {r} )$,

де $V(\mathbf {r} )$ - усереднений потенціал.

Спектр хвильових функцій цього гамільтоніана визначається розв'язками рівняння

${\hat {H}}\psi _{i}=E_{i}\psi _{i}$,

де i - індекс, що номерує ці функції. Число власних функцій гамільтоніана незліченне. Для побудови хвильової функції багатоелектронної системи з N електронами можна вибрати N будь-яких або ж N суперпозиції цих функцій, проте з огляду на принцип виключення Паулі усі вони повинні бути різними.

Основному стану квантової системи відповідає набір із N функцій, для яких одноелектронні енергії $E_{i}$ - найменші. Повна енергія основного стану системи визначається сумою одноелектронних енергій

$E=\sum _{i=1}^{N}E_{i}$

Хвильова функція багатоелектронної системи конструюється із хвильових функцій $\psi _{i}$ із врахуванням вимоги антисиметричності щодо перестановок. Здебільшого це робиться з використанням детермінанту Слейтера. Використовуючи оператори народження цю хвильову функцію можна подати у вигляді

$\psi ={\hat {a}}_{1}^{\dagger }{\hat {a}}_{2}^{\dagger }\ldots {\hat {a}}_{N}^{\dagger }|0\rangle$

Хвильову функцію збудженого стану можна побудувати, вибравши замість однієї з власних функцій одноелектронного гамільтоніану з найменшою енергією будь-яку іншу функцію.

Загалом, якщо вибрати довільний набір одноелектронних хвильових фунцій, то хвильову функцію багатоелектронної ситеми можна характеризувати набором індексів одноелектронних функцій: $|i_{1},i_{2},\ldots ,i_{n}\rangle$, або ж вважати, що деякі з одноелектронних станів заповнені, а деякі ні. Присвоюючи заповненим станам число 1, а незаповнеми - 0, можна побудувати нескінченний ланцюжок одиниць і нулів, який характеризує стан багатоелектронної системи. Такий ланцюжок називається поданням чисел заповнення.

У статистичній фізиці хвильова фунція багатоелектронної системи не може бути визначена точно. Стан системи змішаний й описується матрицею густини, яка задовільняє розподілу Фермі-Дірака.

Значення

Одноелектронне наближення широко використовується в квантовій хімії й теорії твердого тіла. Зокрема, на ньому ґрунтується зонна теорія.