Грецька система числення: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Bunyk (обговорення | внесок) м головне вверх |
Bunyk (обговорення | внесок) м орфографія |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Multiplication Eutocius.jpg|міні|350пкс|Приклад [[множення]] за рукописом [[Евтохій|Евтохія]]: ліворуч — грецькі цифри, праворуч — [[арабські цифри|арабські]]]] |
[[Файл:Multiplication Eutocius.jpg|міні|350пкс|Приклад [[множення]] за рукописом [[Евтохій|Евтохія]]: ліворуч — грецькі цифри, праворуч — [[арабські цифри|арабські]]]] |
||
'''Грецька система числення''', або '''Грецькі цифри''' — [[позиційна система числення|непозиційна]], [[ |
'''Грецька система числення''', або '''Грецькі цифри''' — [[позиційна система числення|непозиційна]], [[адитивність|адитивна]] [[система числення]], яка використовує для претставлення чисел літери [[грецька абетка|грецької абетки]]. |
||
Грецькі цифри також відомі під назвами: ''Іонічні цифри, Мілетські цифри, Александрійські цифри, або Алфавітні цифри''. У сучасній [[Греція|Греції]] вони використовуються і нині на позначення порядкових числівників, подібно до застосування [[римські цифри|римських цифр]] — системи, популярної на Заході, де на позначення кількісних числівників використовуються [[арабські цифри]]. |
Грецькі цифри також відомі під назвами: ''Іонічні цифри, Мілетські цифри, Александрійські цифри, або Алфавітні цифри''. У сучасній [[Греція|Греції]] вони використовуються і нині на позначення порядкових числівників, подібно до застосування [[римські цифри|римських цифр]] — системи, популярної на Заході, де на позначення кількісних числівників використовуються [[арабські цифри]]. |
Версія за 20:31, 8 квітня 2010
Грецька система числення, або Грецькі цифри — непозиційна, адитивна система числення, яка використовує для претставлення чисел літери грецької абетки.
Грецькі цифри також відомі під назвами: Іонічні цифри, Мілетські цифри, Александрійські цифри, або Алфавітні цифри. У сучасній Греції вони використовуються і нині на позначення порядкових числівників, подібно до застосування римських цифр — системи, популярної на Заході, де на позначення кількісних числівників використовуються арабські цифри.
Система літер
Буква | Число | Буква | Число | Буква | Число | Буква | Число |
---|---|---|---|---|---|---|---|
αʹ | 1 | ιʹ | 10 | ρʹ | 100 | ͵Α | 1000 |
βʹ | 2 | κʹ | 20 | σʹ | 200 | ͵Β | 2000 |
γʹ | 3 | λʹ | 30 | τʹ | 300 | ͵Γ | 3000 |
δʹ | 4 | μʹ | 40 | υʹ | 400 | ͵Δ | 4000 |
εʹ | 5 | νʹ | 50 | φʹ | 500 | ͵Ε | 5000 |
ϝʹ or ϛʹ or στʹ | 6 | ξʹ | 60 | χʹ | 600 | ͵Ϛ | 6000 |
ζʹ | 7 | οʹ | 70 | ψʹ | 700 | ͵Z | 7000 |
ηʹ | 8 | πʹ | 80 | ωʹ | 800 | ͵H | 8000 |
θʹ | 9 | ϟʹ | 90 | ϡʹ | 900 | ͵Θ | 9000 |
Пояснення та приклади
У новогрецькій мові прийнято використовувати великі літери, наприклад: грец. Φίλιππος Β' ο Μακεδών — Філіпп II Македонський або грец. Ἀλέξανδρος Γ' ὁ Μακεδονικός — Александр III Македонський. Грецькі цифри дають змогу записати будь-які числа, без обмежень, наприклад: 45 — με, 632 — χλβ, * 970 — Ϡο, 9128 — ͵Θρκη або 2 056 839 184 — βΜκ͵, αΜ͵εχπγ, ͵θρπδ.
Грецька система числення, на відміну від римської, — непозиційна адитивна система числення, тому вирази 45=με та 45=εμ тотожні.