П'єзоелектричні властивості гірських порід: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м , Replaced: ґраніт → граніт (2), за допомогою AWB
LeonBot (обговорення | внесок)
м →‎Література: пошук некатегоризованих статей
Рядок 5: Рядок 5:
==Література==
==Література==
*{{МГЕ}}
*{{МГЕ}}

[[Категорія:МГЕ no cat (temp)]]

Версія за 08:01, 10 квітня 2010

П'єзоелектричні властивості гірських порід (рос. пьезоэлектрические свойства горных пород; англ. piezoelectric properties of rocks, нім. piezoelektrische Eigenschaften f pl der Gesteine) – здатність кристалічних речовин створювати електричну поляризацію при стисканні або розтягненні їх в певних напрямках (прямий п'єзоефект). Зворотний п’єзоефект – поява механічних деформації г.п. під дією електричного поля. Існує понад 1200 природних об’єктів (г.п., мінералів тощо), які мають П.в. З них понад 400 – мінерали. П.в мають також гірські породи, які містять мінерали-п’єзоелектрики (граніти, гнейси, кварцити, жильний кварц та ін.

Див. також

Література