Караван-сарай: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м робот додав: gl:Caravasar
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м робот додав: io:Karavanserayo
Рядок 55: Рядок 55:
[[gl:Caravasar]]
[[gl:Caravasar]]
[[he:חאן (מבנה)]]
[[he:חאן (מבנה)]]
[[io:Karavanserayo]]
[[it:Caravanserraglio]]
[[it:Caravanserraglio]]
[[ja:キャラバンサライ]]
[[ja:キャラバンサライ]]

Версія за 06:33, 9 травня 2010

Караван-сарай в Караджі, Іран, фото (2004)
Приклад плану караван-сараю, Іран

Карава́н-сара́й (перс. كاروانسرا‎ — kārvānsarā, від перс. كاروانкар(е)ван + перс. سراсерай «палац») — заїжджий двір для караванів на торгових шляхах і в містах Переднього Сходу, Середньої Азії, Закавказзя тощо.

Історія караван-сараїв

Караван-сараї відомі з 2 — 1-го тисячоліть до нашої ери, особливо поширені за Середньовіччя у IX — XV століттях, окремі функціонували до ХІХ — початку ХХ століть. Але сам термін «караван-сарай» з'являється не пізніше Х століття. Слово персидського походження. Сьогодні воно є у більшості сучасних мов. В українській мові слово явно турецького запозичення — порівняйте тур. kervansaray.

Поява терміну пов'язується з турками-сельджуками, які активно забудовують караван-сараями основні торгові шляхи. У ХІІІ столітті сельджуцькі султани побудували у Анатолії першу справжню мережу караван-сараїв.

Відстань між караван-сараями зазвичай коливалася у 30 — 40 кілометрів, що в цілому відповідало денному переходу каравана.

У середньовічній Османській імперії діяла розгалужена система караван-сараїв, яка на півночі сягала Кавказу, а на півдні — Середземномор'я; найзахідніші караван-сараї цієї мережі були розташовані біля сучасної Шкодри у Албанії і навіть озера Врана (сучасна Хорватія), а найсхідніші — в Афганістані.

Караван-сараї швидко втрачають своє значення з поширенням залізниці.

Опис караван-сараю — будівля і функції

Караван-сараї являли собою прямокутне подвір'я з приміщеннями в один або кілька ярусів для розміщення людей і короткочасного зберігання краму. Часто всередині не було жодного начиння, адже мандрівники повинні були мати все з собою — постіль і килими, а також припаси для себе і своїх тварин. Проте нерідко була вода, або караван-сарай розташовувався біля джерела чи криниці. Тварин ставили на подвір'ї, але частіше у спеціально відведеній для цього загорожі.

Нерідко караван-сараї враховували можливість нападу і будувалися з міцного каміння, щоб відбити його або перечекати недовгу облогу. Зовнішні кам'яні стіни караван-сараїв могли бути прикрашені багато оздобленими порталами входів.

На перетині важливих шляхів і у великих містах караван-сараї являли справжню подобу сучасних готелів з наданням додаткового сервісу (харчування, бані, пункти обміну і торгівлі тощо).

Дивіться також

Джерела