Температура самозаймання: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Xqbot (обговорення | внесок) м робот додав: ast:Temperatura d'autoignición; косметичні зміни |
м робот додав: lv:Pašaizdegšanās temperatūra |
||
| Рядок 49: | Рядок 49: | ||
[[it:Temperatura di autoignizione]] |
[[it:Temperatura di autoignizione]] |
||
[[lt:Savaiminio užsiliepsnojimo temperatūra]] |
[[lt:Savaiminio užsiliepsnojimo temperatūra]] |
||
[[lv:Pašaizdegšanās temperatūra]] |
|||
[[nl:Ontbindingstemperatuur]] |
[[nl:Ontbindingstemperatuur]] |
||
[[no:Tenntemperatur]] |
[[no:Tenntemperatur]] |
||
Версія за 18:35, 16 травня 2010
Температу́ра самозайма́ння — найнижча температура матеріалу (речовини), за якої за встановленими умовами випробувань відбувається різке збільшення швидкості екзотермічних реакцій окислення матеріалу (речовини), які закінчуються полуменевим горінням.
| Температури замозаймання суміші різих груп вибухонебезпечних сумішей | |
|---|---|
| Групи вибухонебезпечних сумішей | Температура самозаймання суміші, °C |
| Т1 | Вище 450 |
| Т2 | Від 300 до 450 |
| Т3 | Від 200 до 300 |
| Т4 | Від 135 до 200 |
| Т5 | Від 100 до 135 |
| Т6 | Від 85 до 100 |
Див. також
Література
- Пилипчук Р. В., Щиренко В. В., Яремчук Р. Ю. Энергоэффективное промышленное освещение. Мтодично-справочное пособие. — Донецк: Каштан, 2005. — 366 с. ISBN 966-8292-55-33