Уральські мови: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Alexbot (обговорення | внесок)
м робот додав: ug:ئۇرال تىللىرى
Xqbot (обговорення | внесок)
м робот змінив: se:Urálalaš gielat
Рядок 153: Рядок 153:
[[ro:Limbi uralice]]
[[ro:Limbi uralice]]
[[ru:Уральские языки]]
[[ru:Уральские языки]]
[[se:Uralalaš gielat]]
[[se:Urálalaš gielat]]
[[simple:Uralic languages]]
[[simple:Uralic languages]]
[[sk:Uralské jazyky]]
[[sk:Uralské jazyky]]

Версія за 01:58, 7 червня 2010

Уральські мови
Поширена в Фінляндія, Росія, Естонія, Швеція, Норвегія, Латвія, Угорщина, Україна, Румунія, Словаччина, Словенія, Сербія, Хорватія
Регіон Європа
Носії 22,2 млн.
Офіційний статус
Державна фінська (Фінляндія), естонська (Естонія), угорська (Угорщина)
Офіційна карельська, комі, удмуртська, марійська, гірсько-марійська, мокшанська, ерзянська, ненецька, хантийська, мансійська (Росія), північно-саамська (Норвегія), інарі-саамська (Фінляндія), угорська (Сербія)
Коди мови

Ура́льські мови — мовна сім'я, яка включає в себе близькі між собою мови двох гілок — фіно-угорські та самодійські мови. Російські вчені нерідко включають в сім'ю споріднені юкагірську та ескімосько-алеутські мови, поширені на північному сході Росії. Деякі вчені, більше англомовні, не визнають той факт, що всі мови сім'ї досить близькі, і вважають їх більше макросім'єю, а дві гілки — окремими сім'ями. Згідно ностратичної гіпотези, уральські мови, разом з афразійськими, індоєвропейськими, картвельськими, дравідійськими та алтайськими, входять до великої ностратичної макросім'ї. До серединии 1950-их років була популярна гіпотеза про спільність уральських та алтайських мов.

Структура мовної сім'ї

Уральські мови — 40 мов, 12 мертвих, 22,2 млн.

Джерела

  • Marcantonio, Angela (2002). The Uralic Language Family: Facts, Myths and Statistics. Publications of the Philological Society, 35. Oxford — Boston: Blackwell.

Посилання