Меморіал Вічної Слави (Київ)

Шаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: веб-сторінкаШаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: автор проекту

Меморіал Вічної Слави
Алея Павших Героїв
50°26′20″ пн. ш. 30°33′11″ сх. д.
Тип	пам'ятник
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київ, Парк Вічної Слави
Архітектор	А. Мілецький, В. Бакланов, Л. Новіков
Скульптор	І. Першудчев
Висота	2700 см
Засновано	6 листопада 1957
Встановлено	6 листопада 1957 року
Меморіал Вічної Слави (Київ) (Україна)
Меморіал Вічної Слави у Вікісховищі

Меморіал Вічної Слави — меморіал на могилі Невідомого солдата розташований в Парку Вічної Слави в Печерському районі Києва. Складається з обеліска і Алеї Павших Героїв де розташовані 34 могили воїнів, що загинули в роки Другої світової війни. Відкритий 6 листопада 1957 року.

Щорічно 9 травня тисячі киян приходять у парк, що б покласти квіти до могили Невідомого солдата.

Обеліск

Вічний вогонь

Пам'ятник виконаний у вигляді 27-ми метрового гранітного обеліска. Біля його підніжжя горить Вічний вогонь оточений бронзовим вінком з дубового листя (у пост-радянський час вогонь запалюють лише на День Перемоги та інші свята, пов`язані з пам`яттю загиблих в роки війни).

Полум'я для церемонії відкриття Меморіалу доставили з поля Сталінградської битви, з Мамаєвого кургану. Командувач військами Київського військового округу маршал Василь Іванович Чуйков власноруч підніс палаючий факел, запалюючи вогонь київського Меморіалу.

Алея Павших Героїв

До обеліску веде алея Павших Героїв. До головного військового некрополя України останки бійців перенесені із Аскольдової могили, Ботанічного саду, вулиць та парків столиці. Це одинадцять генералів і ще двадцять один офіцер, двоє старшин. Із них дванадцять — Герої Радянського Союзу. За офіційними даними, національний склад такий: українці, росіяни, білорус, грузин, казах. По обидва боки доріжки — по сімнадцять могил, всього — 34. До 55-ї річниці Перемоги Парк Вічної Слави реконструювали, і поряд з надгробками з’явилося ще дві плити — без надписів.

Тут поховані:

ПІБ	військове звання	роки життя	надгробок	короткі відомості
Ломакін Микола Петрович	молодший лейтенант	1918—1944		Народився в селищі Ржаксі Тамбовської області (Росія). Механік авіаційного полку. Загинув під час польоту.
Авдєєв Микола Дмитрович	капітан	1919—1944		Народився в Семипалатинській області (Казахстан). Закінчив Харківське військове авіаційне училище. Штурман ескадрильї. Здійснив понад 200 бойових вильотів. Герой Радянського Союзу.
Фрідман Сава Маркович	підполковник	1902—1943		Родом із Житомира. Заступник начальника політвідділу дивізії. Визволяв Київ.
Жуков Олександр Олексійович		1900—1944		Народився в селі Любановому Наро-Фомінського району Московської області (Росія). Комісар Державної безпеки, боровся з ворогами народу на території України під час війни, нагороджений орденами.
Єлісєєв Іван Григорович	полковник	1908—1943		Народився в Саратовській області (Росія). Начальник штабу 218-ї стрілецької дивізії. Воював на Північному Кавказі, Кубані, Київському напрямі. Нагороджений орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня та Червоної Зірки.
Ромашенко Іван Федорович	полковник	1903—1943		Нагороджений орденами. Загинув у бою.
Зубарєв Йосип Єгорович	полковник	1907—1944		Народився в селі Мостищі Гомельської області (Білорусь). Командир 340-ї стрілецької дивізії. Визволяв Суми, Київ, Білу Церкву.
Колотушкін Іван Іванович	полковник	1903—1943		Родом із села Моніного Московської області (Росія). Танкіст, учасник радянсько-фінської війни. Визволяв столицю України. Помічник командира шостого гвардійського танкового корпусу. Загинув під час повітряного нальоту біля Боярки.
Лавріненко Матвій Іларіонович	генерал-майор	1903—1945		Народився в селі Красному Орловської області (Росія). Закінчив Академію бронетанкових військ. Заступник командира 5-го гвардійського танкового корпусу. Нагороджений орденами. Загинув у Чехословаччині 9 січня 1945 року.
Сербін Володимир Михайлович	генерал-майор	1896—1944		Родом з міста Носівки Чернігівської області. Воював під Ленінградом, у військах маршала Рокоссовського. Нагороджений орденами.
Скляров Сергій Федорович	генерал-майор	1897—1943		Родом зі станиці Попутна Краснодарського краю (Росія). Командир 218-ї стрілецької дивізії. Визволяв Київ.
Громагін Михайло Олександрович	генерал-майор	1902—1945		Народився в селі Ребровому Ярославської області (Росія). Воював на Ленінградському фронті, в Білорусі, Україні, Румунії.
Должанський Юрій Мойсейович	старший лейтенант	1923—1943		Уродженець села Веселі Терни на Дніпропетровщині. Комсорг десятого гвардійського стрілецького полку. Учасник форсування Дніпра. Загинув 27 листопада 1943 року. Герой Радянського Союзу.
Мончак Мефодій Степанович	майор	1915—1944		Народився в селі Харківцях на Хмельниччині. У битві за Дніпро очолювані ним батареї під селом Блиставицею знищили шість ворожих танків, чотири гармати, 48 автомобілів. У бою за Нові Петрівці — чотири танки, 15 гармат, узяли в полон 64 солдат і офіцерів ворожої армії. Герой Радянського Союзу.
Проценко Степан Феодосійович	підполковник	1900—1943		Народився в Конотопі Сумської області. Закінчив військово-інженерну академію. Командир 269-го стрілецького полку. Організовував форсування Дніпра в районі острова Козачого. Герой Радянського Союзу (посмертно).
Вітрук Андрій Никифорович	генерал-майор	1902—1946		Родом із села Андрушки Житомирської області. Закінчив Бориспільську льотну школу. Визволяв Київ. Очолював авіаційну групу в складі Народної визвольної армії Югославії. Герой Радянського Союзу. Народний Герой Югославії.
Кирпонос Михайло Петрович	генерал-полковник	1892—1941		Народився в селі Вертіївці на Чернігівщині. Учасник Першої світової, громадянської та фінської воєн. Командувач Південно-Західного фронту. Організатор оборони Києва. Загинув в урочищі Шумейковому. Герой Радянського Союзу.
Турбін Дмитро Іванович	генерал-лейтенант	1903—1944		Уродженець Сум. Закінчив Одеське військове артилерійське училище, Ленінградську військову академію. Учасник фінської війни. Заступник командувача армією. Визволяв Київ. Герой Радянського Союзу.
Малигін Сергій Олександрович	полковник	1898—1944		Народився у селі Новому Торгу Тверської області (Росія). Начальник артилерії 340-ї стрілецької дивізії. Учасник форсування Дніпра і визволення Києва. Загинув під Білою Церквою. Герой Радянського Союзу.
Шолуденко Никифор Микитович	старшина	1919—1943		Народився в селі Сваром’я на Київщині. Командир розвідвзводу 22-ї гвардійської танкової бригади. Загинув, визволяючи місто. Герой Радянського Союзу (посмертно).

Ресурси інтернету

• www.worldwalk.info(рос.)
• wek.kiev.ua