Боремель: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
RarBot (обговорення | внесок) м Категорія:Село ХХХ області, шаблон |
IvanBot (обговорення | внесок) м Карта + позначка |
||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
| телефонний код = 3637 |
| телефонний код = 3637 |
||
| координати = {{Coor dms |50|28|34|N|25|10|47|E|scale:30000}} |
| координати = {{Coor dms |50|28|34|N|25|10|47|E|scale:30000}} |
||
| lat_deg = 50 || lat_min = 28 || lat_sec = 34 |
|||
| lon_deg = 25 || lon_min = 10 || lon_sec = 47 |
|||
| висота = 210 |
| висота = 210 |
||
| ref-висота = |
| ref-висота = |
Версія за 21:06, 10 серпня 2010
село Боремель | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Демидівський район |
Рада | Боремельська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1366 |
Населення | 989 |
Площа | 36,265 км² |
Густота населення | 27,27 осіб/км² |
Поштовий індекс | 35210 |
Телефонний код | +380 3637 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°28′34″ пн. ш. 25°10′47″ сх. д. / 50.47611° пн. ш. 25.17972° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
210 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 35210 с.Боремель, вул.. Першотравнева, 64 , тел. 4-82-31 |
Карта | |
Мапа | |
|
Боремель — село Демидівського району Рівненської області.
Історія
Перша писемна згадка про Боремель відноситься до 1366 року, коли розпочалася війна між литовськими князями і польським королем Казиміром III. Пізніше воно належало литовському князю Олександру Корнятовичу. У 1534 році воно згадується впершее як містечко, коли король Сигізмунд I Старий надав його князю Чорторийському. У 1545 році при описі луцького замку є згадка про князів Буремельських з Буремля. Як міське поселення він згадується аж до 1594 року, та згодом втрачає міський статус.
У XVII столітті Буремель належав Загоровським, а згодом перейшов до Чацьких. При них у XVIII столітті він набув свого розквіту: тут побудовано костел, палац, біля якого посаджено розкішний ботанічний парк. У грудні 1781 року для Чацьких сталася визначна подія: польський король Станіслав Август, повертаючись з Кременця, прибув у Боремель. Його пишно приймали в палаці, де він нагородив Михайла Чацького, старосту новогрузького, орденом Св. Станіслава I ступеня. Чацькі вмовили короля видати привілей на перейменування Боремля на містечко, у якому було б організовано протягом року декілька ярмарок.
У 1782 році Францішек Чацький, великий коронний стражник, одержав від короля цей привілей. Очевидно, з отриманням статус у містечка, Чацькі перейменували Боремель в Михайлівку. Оскільки у пізніших документах аж до початку XX століття містечко означувалось подвійною назвою, де трапляються різні варіанти, наприклад, «Боремель (Михайлівка)»; «Михайлівка або Боремель» тощо. З роду Чацьких по чоловічій лінії на Волині походить Тадеуш Чацький (1765—†1813) — польський вчений і діяч у галузі освіти та культури.
У 1831 році вибухнуло польське повстання, до якого він примкнув. У першій половині квітня в Михайлівку (Боремель) прибув польський генерал Дверницький. Незабаром з протилежного боку річки Стир до містечка підступили російські війська на чолі з генералом Рідігером. Запеклий бій тривав два дні і змусив Дверницького знятися зі своїх позицій і відійти в Австрію. За участь у повстанні і за зв'язки з цим генералом маєток Чацького був конфіскований і переданий «до казни». Отже, в історії Боремель мав статус міста і містечка, тож це давало підстави історикам говорити про існування його герба. Але довгий час вони не могли віднайти його зображення чи опис
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |