Жан Мабільон: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Юліанка (обговорення | внесок) Створена сторінка: <big>Жан Мабільон</big> (23 листопада 1632 – 27 грудня 1707 рр.) – французький монах – бенедектинець... |
Юліанка (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
Джерела: |
Джерела: |
||
1.Стаття англійською мовою - http://en.wikipedia.org/wiki/Jean_Mabillon |
1.Стаття англійською мовою - http://en.wikipedia.org/wiki/Jean_Mabillon |
||
2.Лихачев, Н.П. Дипломатика : (из лекций, читанных в С.-Петербургском Археологическом институте) : из лекций по сфрагистике.- |
2.Лихачев, Н.П. Дипломатика : (из лекций, читанных в С.-Петербургском Археологическом институте) : из лекций по сфрагистике.- |
||
Москва: Государственная публичная историческая библиотека, 2001.-332 с. |
Москва: Государственная публичная историческая библиотека, 2001.-332 с. |
Версія за 20:35, 19 вересня 2010
Жан Мабільон (23 листопада 1632 – 27 грудня 1707 рр.) – французький монах – бенедектинець, науковець; вважається засновником палеографії і дипломатики.
Народився в Сеінт-Піерремонт (Saint-Pierremont, Ardennes). В 12 років він вступив до коледжу в Реймсі (Collège des Bons Enfants in Reims). В 1650 р. він став семінаристом. В 1653 р. він покинув семінарію і став монахом в аббатстві Сеінт-Ремі (Maurist Abbey of Saint-Remi). В 1663 р. його перевели до аббатства Сеінт-Деніс (Saint-Denis Abbey near Paris). Наступного року - до Сент-Жерменського аббатства (the Abbey of Saint-Germain-des-Prés in Paris), в цей період життя він знайомиться з багатьма відомими науковцями. В 1667 р. була опублікована праця про св. Бернарда Клерворського, над якою він працював в цьому аббатстві, і також в цей час він працював над працею "Acta Ordinis S. Benedicti" (опублікована між 1668-1701 рр., містить 9 томів). В 1701 р. він став одним з засновників Académie des Inscriptions et Belles-Lettres. В 1707 р. він помер і був похований в церкві Сент-Жерменського аббатства (church of Saint-Germain-des-Prés, in Paris).
В 1681 р. була опублікована найголовніша праця вченого "De re diplomatica libri sex", в якій йшла мова про різні види середньовічних манускриптів і рукописів, і яка вважається фундаментом дипломатики і палеографії.
Трактат складається з 6 частин-книг:
1) перша книга про документи загалом, про характер документів про їх різновиди;
2) вчення про стиль документів і грамот, про зовнішні ознаки, хронологія документів;
3) про визначення достовірності документа;
4) про палаци франкських королів, які вказані в їх дипломах, що допомагало датувати самі дипломи;
5) палеографічного характеру;
6) збірник документів
Джерела:
1.Стаття англійською мовою - http://en.wikipedia.org/wiki/Jean_Mabillon
2.Лихачев, Н.П. Дипломатика : (из лекций, читанных в С.-Петербургском Археологическом институте) : из лекций по сфрагистике.- Москва: Государственная публичная историческая библиотека, 2001.-332 с.