Ювілейний рік

Ювіле́йний рік почали св'яткувати у середньовічному християнстві. Один раз на 50 років проголошувався особливий Святий рік, протягом якого допускалась можливісь особливого відпусту гріхів. Пізніше цей період зменшувався і досяг 25 років за папи Павла II.

Ця традиція бере свій початок у Третій книзі Мойсеєві:Левит (25:10) «І освятите рік п'ятдесятиріччя, і оголосите волю в Краю для всіх мешканців його — ювілей він буде для вас:і вернеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї вернеться». Старогебрейське слово yo-bale співзвучне із словом що позначало звук шофара і до нас дійшло, можливо трансформувавшись, із Jobeljahr (ювіляр), що означало звук шофара який оголошував цей особливий рік.

Історія Ювілейного року у Католицькі церкві

В католицькі церкві Ювілейний рік відзначають з 22 лютого 1300 року. Його започаткував своєю буллою Antiquorum habet fida relatio папа Боніфацій VIII — що би мало бути джерелом додаткових надходжень до папської каси. Спочатку Ювілейний рік мав повторюватися раз у 100 років. Але цей рік був настільки успішним, що папа Климент V у 1343 приписав його раз на 50 років, а Урбан VI у 1389 зменшив цей період до 33 років. Потім ювілейні роки святкувалися 1400, 1423 та 1450, поки папа Павло II не встановив святкування 1 раз на 25 років (починаючи з 1475). Одночасно було визначено головні уеркви Риму та в провінціях яким дозволено повний відпуст гріхів.

Ювілейні роки у 20 столітті

Роки 20 століття були оголошені ювілейними:

• 1900 25. грудня 1899 — 25. грудня 1900
• 1925 25. грудня 1924 — 25. грудня 1925
• 1933 (позачерговий)
• 1950 25. грудня 1949 — 25. грудня 1950
• 1975 25. грудня 1974 — 25. грудня 1975
• 1983 (позачерговий) Великий (Страсний) Четвер 1983 — Воскресіння 1984
• 2000 25. грудня 1999 — 06. січня 2001 (продовжений до фактичного вступу у 21 століття).

Посилання

Райнер Кесслер:Ювілейний рік у Das wissenschaftliche Bibellexikon im Internet (WiBiLex) . (нім.)