Нерівність Єнсена: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Erud (обговорення | внесок) оформлення |
JAnDbot (обговорення | внесок) м робот змінив: ko:젠센 부등식 |
||
Рядок 99: | Рядок 99: | ||
[[it:Disuguaglianza di Jensen]] |
[[it:Disuguaglianza di Jensen]] |
||
[[ja:イェンゼンの不等式]] |
[[ja:イェンゼンの不等式]] |
||
[[ko: |
[[ko:젠센 부등식]] |
||
[[nl:Ongelijkheid van Jensen]] |
[[nl:Ongelijkheid van Jensen]] |
||
[[pl:Nierówność Jensena]] |
[[pl:Nierówność Jensena]] |
Версія за 15:48, 16 жовтня 2010
Нерівність Єнсена — зв'язує визначений інтеграл опуклої функції та значення цієї функції від інтеграла. Вона була доведена данським математиком Йоганом Єнсеном у 1906 році.[1]
Дискретний випадок
Для дійсної опуклої функції φ, та чисел x1, x2,…,xn з її області визначення та додатніх чисел ai, справджується:
нерівність міняє знак, коли φ — ввігнута функція.
Частковим випадком є:
Позначивши отримаємо еквівалентне формулювання:
де:
За допомогою нерівності Йєнсена в даному вигляді можна довести:
Імовірнісне формулювання
Нехай — простір імовірностей, і — визначена на ньому випадкова величина. Нехай також — інтегровна опукла функція. Тоді
- ,
Де — математичне очікування.
Більш загально теорему можна сформулювати для умовного математичного очікування.
Нехай додатково маємо — під-σ-алгебра подій. Тоді
- ,
де позначає умовне математичне очікування відносно σ-алгебри .
Доведення
Дискретний випадок
Якщо λ1 і λ2 — два довільні додатні дійсні числа, такі що: λ1 + λ2 = 1 тоді враховуючи опуклість маємо
Цю нерівність можна узагальнити: якщо λ1, λ2, …, λn є додатніми дійсними числами, такими що λ1 + … + λn = 1, тоді
для будь-яких x1, …, xn.
Дискретний випадок нерівності Єнсена може бути доведений методом математичної індукції. Згідно припущення індукції твердження справедливе для n = 2. Припустимо воно справедливе для певногго даного n і потрібно довести нерівність для n + 1. Принаймі одне λi є строго додатнім, припустимо(без втрати загальності) λ1. За означенням опуклості:
Оскільки , до другого доданку правої сторони останньої формули можна застосувати припущення індукції, після чого отримуємо бажаний результат.
Замітки
- ↑ Jensen, J. L. W. V. (1906). Sur les fonctions convexes et les inegalites entre les valeurs moyennes. Acta Mathematica. 30 (1): 175—193. doi:10.1007/BF02418571.
{{cite journal}}
: Вказано більш, ніж один|author=
та|last=
(довідка)
Дивись також
Джерела
- Э. Беккенбах, Р. Беллман (1965). Неравенства. Мир.
{{cite book}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
(довідка); Проігноровано невідомий параметр|city=
(довідка) - Г.М. Фихтенгольц (1969). Курс дифференциального и интегрального исчисления. Наука.
{{cite book}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
(довідка); Проігноровано невідомий параметр|city=
(довідка)