Калабас

Калебас

Калебас, також калабас, калебаса, мате — загальна назва посудин для пиття горячого настою листя падуба парагвайського, більш відомого як мате (йерба мате). Посудини виготовлялися індіанцями з деревинного гарбуза-горлянки Лагенарія звичайна. Іспанці, що познайомилися з напоєм, почали виготовляти калебаси також з інших матеріалів, таких як деревина палисандри, дуба, кебрачо, а також фарфор, кераміка, срібло та деяких інших.

Калебас зазвичай прикрашений випаленим або нарізним візерунком. П'ється мате зазвичай за допомогою спеціально металевої бомбільї або тростинки (з очерету або бамбука).

Назви

Дерев'яний мате, обтягнутый алюмінієм

У різних країнах ця посудина має різні назви. На батьківщині напою мате - Південній Америці, посудина, з якої його п'ють, такоє має назву «мáте». Що цікаво, на мові кечуа слово «маті» (matí) означає посудину, зроблену з гарбуза. Вірогідніше за все, іспанці взяли це слово, щоб позначити не тільки посудину, але і сам напій. Індіанці гуарані називали використовувану для заварювання мате посудину Каальгуа (Kaalgua), як складене слово від Kaa - трава, Ль - вода, і Гуа - ємкість, тобто ємкіть для рідини.

Виготовлення калебаса з гарбуза

Оригінальним і найбільш розповсюдженим є калебас, зроблений з гарбуза-горлянки. Для виготовлення калебасу спеціально вирощені гарбузи сортують за розміром: з гарбузів більшого розміру роблять симарони для спільного пиття гіркого мате у чоловічій компанії, з менших роблять традиційні посудини з вузькою шийкою для індивідуального пиття або вдвох. Майбутня посудина має бути підвержена спеціальній обробці і сушці для видалення залишків м'якоті і масла, які надали б напою нестерпно гіркий присмак. На фабриках при при масовому виробництві гарбузи піддають обпаленню. Потім калабас прикрашають візерунками,або випалюючи їх, або вирізаючи чи вицарапуючи. Горловину посудини найчастіше оббивають сріблом або альпакóю. Більшим попитом користуються мате, зашиті у грубу шкіру. Прошиті защипи шкіряної сорочки створюють щось накшталт ніжок, які надають посудині стійкості. В іншому випадку, якщо денце самої посудини не плоске, до нього можна підібрати підставку, для виготовлення якої використовують срібло, альпакá, або залізо.

Догляд за калебасом

Калебас після кожного використання потрібно прочистити і добре висушити. При нормальному використанні, тобто, щоденному, багаторазовому, ніякого догляду калебас з гарбуза не потребує, псуватися він починає, коли його по декілька днів підряд залишають з мокрою травою. Час від часу проводиться процес обпалення за допомогою спеціального пристосування з металевим циліндриком на кінці. Циліндрик сильно нагрівають на вогні і припалюють ним стінки посудини з внутрішньої сторони, куди іноді засипають небагато цукру.

«Оживлення» гарбузової посудини

Після довгого зберігання гарбузовий мате необхідно «оживити». Для цього він засипається на 1/2 - 2/3 травою мате, заливається горячою водою і настоюється близько доби (або з коньяком - дві доби). Потім настій виливається. Калебас знову готовий до вживання. Ця процедура проводиться для того, щоб пори гарбуза, з котрого зроблено посудину, закрилися і просочилися солями, що містяться у траві мате. При зберіганні рекомендується засипати декілька грамів сухої трави в мате.