Венеційські криниці: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Qypchak (обговорення | внесок) додав фото |
Qypchak (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| ⚫ | |||
[[Зображення:Venice - Campo S. Boldo -01.jpg|thumb|right|250px|''Вера да поццо'' на кампо (майдані) Сан Болдо.]] |
[[Зображення:Venice - Campo S. Boldo -01.jpg|thumb|right|250px|''Вера да поццо'' на кампо (майдані) Сан Болдо.]] |
||
| ⚫ | |||
[[Зображення:Vera da pozzo Palazzo Centani.jpg|thumb|right|250px|Цямрина криниці в палаці Чентані (музей [[Карло Ґольдоні]])]] |
[[Зображення:Vera da pozzo Palazzo Centani.jpg|thumb|right|250px|Цямрина криниці в палаці Чентані (музей [[Карло Ґольдоні]])]] |
||
'''Вера да поццо''' ({{lang-it|vera da pozzo, ''також'' pluteale}}) – [[італійська мова|італійський]] термін для визначення цямрини [[криниця|криниці]]. Кам’яне кільце над отвором у колодязь. Сьогодні важливий декоративний елемент [[Венеція|Венеції]]. |
'''Вера да поццо''' ({{lang-it|vera da pozzo, ''також'' pluteale}}) – [[італійська мова|італійський]] термін для визначення цямрини [[криниця|криниці]]. Кам’яне кільце над отвором у колодязь. Сьогодні важливий декоративний елемент [[Венеція|Венеції]]. |
||
==Призначення і декорування вера да поццо== |
|||
==Опис== |
|||
Цямрина ставилась, щоб запобігти потраплянню [[морська вода|солоної води]] під час ''аква-альти'' ([[повінь|повенні]] у Венеції). |
Цямрина ставилась, щоб запобігти потраплянню [[морська вода|солоної води]] під час ''аква-альти'' ([[повінь|повенні]] у Венеції). |
||
Парапети мають, як правило, круглу, квадратну, восьмигранну форми. Прикрашались різьбленими мотивами рослин, квітів і фруктів, херувимами, левиними головами, святими. Приватні криниці були оздоблені [[герб]]ами давніх венеціанських династій. |
|||
Розташовані в центрі багатьох кампі ( |
Розташовані в центрі багатьох ''кампі'' (майданів) та ''кортів'' (подвір’їв) [[Венеція|Венеції]]. |
||
==Принцип роботи== |
|||
==Використання == |
|||
Власне, ''поццо'' не справжні криниці, а підземні [[резервуар]]и для збирання |
Власне, ''поццо'' не справжні криниці, а підземні [[резервуар]]и для збирання [[дощ]]ової води, що до середини [[ХІХ]] ст. були основним джерелом свіжої питної води у місті. |
||
Дощова вода у криницю потрапляла через отвори у люках, яких було два або чотири, і збиралась у ямі, змащеній водостійкою [[глина|глиною]] і наповненій [[пісок|піском]]. Пісок служив в якості [[фільтр]]а, а глина захищала криницю від проникнення [[морська вода|солоної води]] з лагуни. Воду, що збиралася в резервуарі (цистерні), набирали відрами. Існували суворі правила, що забороняли торкатися води брудними руками і відрами і не дозволяли звідти пити [[тварина]]м. Однак для напування тварин використовувалась нижня частина ''вера да поццо''. |
|||
Оскільки води все рівно не вистачало, її додатково привозили на човнах з річки [[Брента]]. |
Оскільки води все рівно не вистачало, її додатково привозили на човнах з річки [[Брента]]. |
||
| Рядок 40: | Рядок 40: | ||
[[it:Vera di pozzo]] |
[[it:Vera di pozzo]] |
||
[[Категорія:Гідротехнічні споруди]] |
|||
| ⚫ | |||
[[Категорія:Містобудування]] |
[[Категорія:Містобудування]] |
||
[[Категорія:Венеція]] |
[[Категорія:Венеція]] |
||
| ⚫ | |||
Версія за 07:19, 26 жовтня 2010
Вера да поццо ([vera da pozzo, також pluteale] помилка: {{lang-xx}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога)) – італійський термін для визначення цямрини криниці. Кам’яне кільце над отвором у колодязь. Сьогодні важливий декоративний елемент Венеції.
Призначення і декорування вера да поццо
Цямрина ставилась, щоб запобігти потраплянню солоної води під час аква-альти (повенні у Венеції).
Парапети мають, як правило, круглу, квадратну, восьмигранну форми. Прикрашались різьбленими мотивами рослин, квітів і фруктів, херувимами, левиними головами, святими. Приватні криниці були оздоблені гербами давніх венеціанських династій.
Розташовані в центрі багатьох кампі (майданів) та кортів (подвір’їв) Венеції.
Принцип роботи
Власне, поццо не справжні криниці, а підземні резервуари для збирання дощової води, що до середини ХІХ ст. були основним джерелом свіжої питної води у місті.
Дощова вода у криницю потрапляла через отвори у люках, яких було два або чотири, і збиралась у ямі, змащеній водостійкою глиною і наповненій піском. Пісок служив в якості фільтра, а глина захищала криницю від проникнення солоної води з лагуни. Воду, що збиралася в резервуарі (цистерні), набирали відрами. Існували суворі правила, що забороняли торкатися води брудними руками і відрами і не дозволяли звідти пити тваринам. Однак для напування тварин використовувалась нижня частина вера да поццо.
Оскільки води все рівно не вистачало, її додатково привозили на човнах з річки Брента.
У 1858 р. згідно з «Ufficio Tecnico Comunale» на всіх островах лагуни існувало 8 тис. громадських і приватних криниць.[1] З них 6.782 знаходилось у самій Венеції.[2] У ХІХ ст., коли збудували акведук, що з’єднав Венецію з материком, багато криниць було засипано і демонтовано. Сьогодні 232 криниці як і раніше доступні для громадськості. З них 187 зроблені з істрійського каменя і 43 - з веронського мармуру.[3]
Галерея
-
Кампо Сан-Стефано. -
Криниця у подвір'ї Ка' д'Оро. -
П'яцетте Леончіні. -
Кампо Беккаріє.
Примітки
- ↑ Venise cité d’eau.
- ↑ Freely John. Strolling through Venice: The Definitive Walking Guidebook to 'La Serenissima'. 1994.
- ↑ Alberto Rizzi. Vere da pozzo di Venezia / Цямрини криниць у Венеції, édité en anglais et italien, Stamperia di Venezia - 1992 (ISBN 8885084095). Réédité aux Éditions Filippi en 2007.