Халатов Віктор Михайлович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Актор
'''Халатов Віктор Михайлович'''([[25 лютого]] [[1901]], [[Псков]] — [[13 лютого]] [[1969]], Київ) — український [[актор]]. [[Народний артист України]] ([[1947]]) та Чечено-Інгуської АРСР ([[1944]]).
|bgcolour =

|ім'я = Віктор Михайлович Халатов
Народився [[25 лютого]] [[1901]] році у [[Псков]]і в акторській родині. З [[1929]] р. працював у театрах [[Дніпропетровськ]]а, [[Одеса|Одеси]], [[Сімферополь|Сімферополя]], в [[1936]]—[[1969]] роках — у [[Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки|Київському російському драматичному театрі ім. Лесі Українки]].
|зображення = Халатов.jpg
|розмір = 200пкс
|підпис =
|ім'я_при_народженні = Віктор Михайлович Поросьонков
|дата_народження = {{ДН|25|2|1901}}
|місце_народження = [[Порхов]], [[Псковська область]]
|дата_смерті = {{ДС|13|2|1969}}
|місце_смерті = [[Київ]]
|інші_імена =
|громадянство = {{URS}}
|національність =
|рід_діяльності =
|роки_діяльності =
|дружина =
|діти =
|imdb_id =
|сторінка_в_інтернеті =
|провідні_ролі =
|нагороди =
}}
'''Халатов Віктор Михайлович'''(справжнє прізвище ''Поросьонков''; [[25 лютого]] [[1901]], [[Порхов]] — [[13 лютого]] [[1969]], [[Київ]]) — український [[актор]]. [[Народний артист України]] ([[1947]]) та Чечено-Інгуської АРСР ([[1944]]).


==Біографія==
Народився [[25 лютого]] [[1901]] році у місті [[Порхов]]і в акторській родині. З [[1929]] року працював у театрах [[Дніпропетровськ]]а, [[Одеса|Одеси]], [[Сімферополь|Сімферополя]], в [[1936]]—[[1969]] роках — у [[Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки|Київському російському драматичному театрі ім. Лесі Українки]].
[[Файл:Могила Віктора Халатова.JPG|міні|150пкс|Могила Віктора Халатова]]
Помер [[13 лютого]] [[1969]] року в Києві. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].
Помер [[13 лютого]] [[1969]] року в Києві. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].


Рядок 35: Рядок 59:
[[Категорія:Народні артисти України]]
[[Категорія:Народні артисти України]]
[[Категорія:Актори Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки]]
[[Категорія:Актори Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки]]
[[Категорія:Народились 25 лютого]]
[[Категорія:Уродженці Псковської області]]
[[Категорія:Народились 1901]]
[[Категорія:Персоналії:Київ]]
[[Категорія:Померли 13 лютого]]
[[Категорія:Померли 1969]]
[[Категорія:Уродженці Пскова]]
[[Категорія:Померли у Києві]]
[[Категорія:Померли у Києві]]
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]]
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]]

Версія за 12:50, 9 листопада 2010

Віктор Михайлович Халатов
Ім'я при народженні Віктор Михайлович Поросьонков
Народився 25 лютого 1901(19010225)
Порхов, Псковська область
Помер 13 лютого 1969
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність актор
Батьки
Халатова Марія Миронівна
IMDb nm0451056
Нагороди та премії
народний артист УРСР

Халатов Віктор Михайлович(справжнє прізвище Поросьонков; 25 лютого 1901, Порхов — 13 лютого 1969, Київ) — український актор. Народний артист України (1947) та Чечено-Інгуської АРСР (1944).

Біографія

Народився 25 лютого 1901 році у місті Порхові в акторській родині. З 1929 року працював у театрах Дніпропетровська, Одеси, Сімферополя, в 19361969 роках — у Київському російському драматичному театрі ім. Лесі Українки.

Могила Віктора Халатова

Помер 13 лютого 1969 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.

Фільмографія

  • «Нескорені» (1945, німецький комендант),
  • «Подвиг розвідника» (1947, Фрідріх Поммер),
  • «Пригоди з піджаком Тарапуньки» (1955, Пупиркін),
  • «Щасливчик» (1956, т/ф),
  • «Вогнище безсмертя» (1956, Перкальо),
  • «Одного чудового дня» (1956, Воропай),
  • «Головний проспект» (1956, епіз.),
  • «Мораль пані Дульської» (1957, Дульський),
  • «Далеке і близьке» (1957, епіз.),
  • «Штепсель женить Тарапуньку» (1957, Брильянтов),
  • «Прапори на баштах» (1957, Блюм),
  • «Спадкоємці» (1960, старий рибалка),
  • «Артист із Коханівки» (1961, епіз.),
  • «Літа дівочі» (1961, епіз.),
  • «Тиха Одеса» (1967, епіз.),
  • «Золотий годинник» (1968).

Література

  • Віктор Халатов. Збірка статей, нарисів і спогадів. К., 1973;
  • Митці України. К., 1992. — С.610;
  • Мистецтво України. Біографічний довідник. К., 1997. — С.612;
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.1447.