Каролінги: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Елвіс (обговорення | внесок) оформлення, вікіфікація, стильові правлення |
Елвіс (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 33: | Рядок 33: | ||
[[Категорія:Королівські династії]] |
[[Категорія:Королівські династії]] |
||
[[Категорія:Священна Римська Імперія]] |
[[Категорія:Священна Римська Імперія]] |
||
[[Категорія:Історія Франції]] |
|||
[[Категорія:Історія Німеччини]] |
[[Категорія:Історія Німеччини]] |
||
[[Категорія:Франки]] |
[[Категорія:Франки]] |
Версія за 15:26, 2 січня 2011
Каролі́нги (лат. Carolingi, фр. Carolingiens) — королівська династія у державах франків.
Походження
Каролінги були династією голів палаців (майордомів), потім франкських королів. Вони успадкували владу від Меровінгів і продовжували керувати в деяких королівствах до 987. Ім'я Каролінгів походить від Карла Мартела (лат. Carolus Martellus), який переміг маврів в битві при Турі в 732. Найвидатніший член династії - Карл Великий, (лат. Carolus Magnus), коронований імператором у 800.
Вважають, що династія заснована Арнульфом Мецським, впливовим єпископом Меца на початку VII сторіччя. Його син Ансежісел (Ansegisel) одружився зі Святою Беггі (Saint Begga), дочкою голови палацу Австразії Пепіна Ланденського (Pepin Landen). Їхнім сином був Пепін Херістальський (Pepin Heristal), також голова палацу Австразії.
Від дідів Пепіна династія одержує свої раніші імена: Арнулфінги (Arnulfing) або Пепініди (Pippinid).
Представники
- Пепін Херістальський - завоював Невстрію (Neustria) в Битві при Тертрі (Tertry) в 687 і обрав владу Арнулфінгів над усіма франками.
- Карл Мартел, син Пепіна Херістальського. Був батьком Пепіна Короткого.
- Пепін Короткий став королем в 751 році за підтримки франкських дворян і римського Папи Захарія (Zachary). Останнього короля династії Меровінгів, Хілдеріка III (Childeric III) було пострижено і заслано в монастир.
- Карл Великий, син Пепіна, став королем франків в 768 і був коронованим на імператора римським Папою Левом III у 800.
- Людовик I Благочестивий, син Карла, був єдиним наступником, але після смерті Людовіка проходила трирічна громадянська війна між його синами: Лотарем, Людовиком II Німецьким і Карлом II Лисим.
Поділ імперії Карла Великого
Після поділу імперії між трьома онуками Карла Великого згідно з Верденським Договором 843, Каролінги продовжували тримати трон у всіх трьох країнах, які були створені: Західній Франкії, Середній Франкії і Східній Франкії:
- У Західній Франкії, яка стала Францією, вони далі були керівною династією, допоки Капетинги не одержали трон у 987.
- У Середній Франкії, яка стала королівствами Лотарингія, Прованс і Ломбардія, сім'я правила до 875, але подальше розділення відбувалося згідно з Меерсеенським Договором 870 року.
- У Східній Франкії, ядрі пізніших Німеччини і Священної Римської Імперії, Каролінги керували до смерті Людовика IV Дитини в 911. Герцоги племінних герцогств прийняли Саксонську династію, яка назвалась Оттоніани (Ottonians) або Людольфінґери (Liudolfinger), які свідомо виставляли себе як наступники Каролінгів. Стосовно звязку Карла з Римом, то цей звязок був трохи, час від часу він пропадав, але загалом він був, ну впринципі підсумок буде такий, все таки звязок був.