Систематика (біологія): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м [r2.5.2] робот додав: io:Sistematiko
м вікіфікація
Рядок 10: Рядок 10:
1) [[Таксономія]] - наука про об'єднання живих істот на групи на основі аналізу притаманних їм ознак. Фактично, основною задачею таксономії є групування організмів. Це робиться з допомогою будування зручної системи [[Класифікація|класифікації]] [[організм]]ів, та [[філогенетика|філогенетики]], що займається з'ясуванням їх зв'язків. В систематиці також виділяють [[Діагностика|діагностику]], що опрацьовує питання опису усіх існуючих видів на всіх стадіях розвитку, раціональні норми й вимоги до опису ознак певних таксонів, а також до складання таблиць для їхнього визначення. Разом з тим саме таксономію іноді називають систематикою, проте, як така, вона є лише частиною власне систематики.
1) [[Таксономія]] - наука про об'єднання живих істот на групи на основі аналізу притаманних їм ознак. Фактично, основною задачею таксономії є групування організмів. Це робиться з допомогою будування зручної системи [[Класифікація|класифікації]] [[організм]]ів, та [[філогенетика|філогенетики]], що займається з'ясуванням їх зв'язків. В систематиці також виділяють [[Діагностика|діагностику]], що опрацьовує питання опису усіх існуючих видів на всіх стадіях розвитку, раціональні норми й вимоги до опису ознак певних таксонів, а також до складання таблиць для їхнього визначення. Разом з тим саме таксономію іноді називають систематикою, проте, як така, вона є лише частиною власне систематики.


2) [[Біологічна номенклатура]] - система правил найменування живих організмів, що розробляє кодекс міжнародних правил раціонального найменування видів та інших таксонометричних категорій, визначає принципи для створення універсальної системи наукових назв організмів, упорядкування питань [[синонім]]іки тощо. Для зведення цих правил існують спеціальні [[номенклатурний кодекс|номенклатурні кодекси]]. Основними на даний момент є: "Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури"(ICBN), причому номенклатура грибів історично відноситься саме до нього, "Міжнародний кодекс зоологічної номенклатури"(ICZN) та "Міжнародний кодекс номенклатури бактерій"(ICNB). Також існують "Міжнародний кодекс класифікації та номенклатури вірусів"(ICVCN) та "Міжнародний кодекс номенклатури культурних рослин"(ICNCP).
2) [[Біологічна номенклатура]] - система правил найменування живих організмів, що розробляє кодекс міжнародних правил раціонального найменування видів та інших таксонометричних категорій, визначає принципи для створення універсальної системи наукових назв організмів, упорядкування питань [[синонім]]іки тощо. Для зведення цих правил існують спеціальні [[номенклатурний кодекс|номенклатурні кодекси]]. Основними на даний момент є: "[[Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури]]"(ICBN), причому номенклатура грибів історично відноситься саме до нього, "[[Міжнародний кодекс зоологічної номенклатури]]"(ICZN) та "[[Міжнародний кодекс номенклатури бактерій]]"(ICNB). Також існують "[[Міжнародний кодекс класифікації та номенклатури вірусів]]"(ICVCN) та "[[Міжнародний кодекс номенклатури культурних рослин]]"(ICNCP).




Сучасна систематика є [[Синтетична теорія еволюції|синтетичною]] наукою, що розвивається у тісному зв'язку [[еволюційна морфологія|еволюційною морфологією]], [[екологія|екологією]], [[біохімія|біохімією]], [[генетика|генетикою]] та [[біогеографія|біогеографією]] і використовує методи цих наук.
Сучасна систематика є [[Синтетична теорія еволюції|синтетичною]] наукою, що розвивається у тісному зв'язку [[еволюційна морфологія|еволюційною морфологією]], [[екологія|екологією]], [[біохімія|біохімією]], [[генетика|генетикою]] та [[біогеографія|біогеографією]] і використовує методи цих наук.


Систематика робить внесок в теоретичну та прикладну біологію, [[еволюційна теорія|еволюційну теорію]], [[охорона навколишнього середовища|охорону навколишнього середовища]].
Систематика робить внесок в [[Теоретична біологія|теоретичну]] та прикладну біологію, [[еволюційна теорія|еволюційну теорію]], [[охорона навколишнього середовища|охорону навколишнього середовища]].


== Література ==
== Література ==

Версія за 20:03, 2 січня 2011

Системáтика ([ἡ συστηματική] помилка: {{lang-xx}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) — упорядковання) — наука про різноманіття живих організмів, завданням якої є опис і упорядковування різноманітних існуючих і вимерлих видів, їх розподіл, (класифікація) на певні систематичні групи (таксони) та опрацювання природної системи органічного світу. Сам термін було запропоновано К. Ліннеєм.

Умовно складається із 3 основних розділів:

  1. Систематика тварин
  2. Систематика рослин
  3. Систематика прокаріотів

У відповідності із завданнями, що стоять перед систематикою, виділяють дві дисципліни:

1) Таксономія - наука про об'єднання живих істот на групи на основі аналізу притаманних їм ознак. Фактично, основною задачею таксономії є групування організмів. Це робиться з допомогою будування зручної системи класифікації організмів, та філогенетики, що займається з'ясуванням їх зв'язків. В систематиці також виділяють діагностику, що опрацьовує питання опису усіх існуючих видів на всіх стадіях розвитку, раціональні норми й вимоги до опису ознак певних таксонів, а також до складання таблиць для їхнього визначення. Разом з тим саме таксономію іноді називають систематикою, проте, як така, вона є лише частиною власне систематики.

2) Біологічна номенклатура - система правил найменування живих організмів, що розробляє кодекс міжнародних правил раціонального найменування видів та інших таксонометричних категорій, визначає принципи для створення універсальної системи наукових назв організмів, упорядкування питань синоніміки тощо. Для зведення цих правил існують спеціальні номенклатурні кодекси. Основними на даний момент є: "Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури"(ICBN), причому номенклатура грибів історично відноситься саме до нього, "Міжнародний кодекс зоологічної номенклатури"(ICZN) та "Міжнародний кодекс номенклатури бактерій"(ICNB). Також існують "Міжнародний кодекс класифікації та номенклатури вірусів"(ICVCN) та "Міжнародний кодекс номенклатури культурних рослин"(ICNCP).


Сучасна систематика є синтетичною наукою, що розвивається у тісному зв'язку еволюційною морфологією, екологією, біохімією, генетикою та біогеографією і використовує методи цих наук.

Систематика робить внесок в теоретичну та прикладну біологію, еволюційну теорію, охорону навколишнього середовища.

Література

  • Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с.
  • Глущенко В. И., Акулов А. Ю., Леонтьев Д. В., Утевский С. Ю. Основы общей систематики: уч. пособие.-Харьков: ХНУ, 2004 (рос.)
  • Джеффри Ч. Биологическая номенклатура. Пер. с англ. М., 1980 (рос.)
  • Догель В. А. Зоология беспозвоночных. М., 1981 (рос.)
  • Жизнь животных, т. 1. М., 1968 (рос.)
  • Жизнь растений, т. 1. М., 1974 (рос.)
  • Заренков Н. А. Лекции по теории систематики. М., 1976 (рос.)
  • Наумов Н. П., Карташев Н. Н. Зоология позвоночных, ч. 1-2. М., 1979 (рос.)
  • Стейнер Р., Эдельберг Э. Ингрэм Дж. Мир микробов, т. 3. Пер. с англ. М., 1979 (рос.)
  • Тахтаджян А. Л. Система и филогения цветковых растений. М. — Л., 1966. (рос.)

Корисні посилання