Ріг: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
FoxBot (обговорення | внесок)
м робот додав: be:Рог
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: sw:Pembe (anatomia)
Рядок 76: Рядок 76:
[[sr:Рог]]
[[sr:Рог]]
[[sv:Horn (utskott)]]
[[sv:Horn (utskott)]]
[[sw:Pembe (anatomia)]]
[[te:కొమ్ము]]
[[te:కొమ్ము]]
[[tr:Boynuz]]
[[tr:Boynuz]]

Версія за 00:33, 24 січня 2011

Ріг (лат. cornua) − тверде скостеніле або рогове утворення на черепі деяких ссавців. Роги були наявні також у деяких вимерлих плазунів (наприклад, у рогатих динозаврів). Розрізняють парні й непарні роги.

Непарні роги носорогів містяться на носових і лобних кістках. У носорогів роги являють собою конічні потовщення зроговілого епідермісу, тобто шкіряні утворення на носових або лобних шкіряних виростах.

У інших копитних парні роги мають кісткові стрижні (т.з. спиці), які зростаються з лобною кісткою, вони розвиваються за участі особливого шкіряного скостеніння (os cornu). У порожнисторогих парні роги − кісткові стрижні, які зовні одягнені порожнистими роговими чохлами, ростуть протягом усього життя тварини (у вилорога періодично спадають; у жирафів роги одягнені м'якою шкірою, вкритою шерстю; у оленів тільки молоді роги одягнені у м'яку шкіру (панти), пізніше вона відпадає. Олені, у яких роги мають тільки самціпівнічного оленя − також самки), періодично скидають їх. Розгалуженість рогів з віком збільшується.

У багатьох ссавців роги є і в самців, і в самок; слугують для захисту. У самців багатьох видів роги слугують «турнірною» зброєю у боротьбі за самку.

Роговий чохол використовується для виготовлення різноманітних виробів, кісткову частину рогів − для отримання кісткового жиру, кісткової муки, клею. З ростучих не скостенілих рогів (пантів) плямистого і благородного оленів виготовляють пантокрин.

Галерея

Посилання

  • Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М.С. Гиляров. − М. : Сов. энциклопедия, 1986. − 831 с.

Зовнішні посилання