Європа: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.1) (робот змінив: lbe:Европа
SieBot (обговорення | внесок)
м робот додав: si:යුරෝපය
Рядок 280: Рядок 280:
[[sg:Aêropa]]
[[sg:Aêropa]]
[[sh:Evropa]]
[[sh:Evropa]]
[[si:යුරෝපය]]
[[simple:Europe]]
[[simple:Europe]]
[[sk:Európa]]
[[sk:Európa]]

Версія за 02:29, 25 січня 2011

Ця стаття про частину світу. Інші значення див. Європа (значення)

Європа
Положення континенту на Земній кулі (ортогональна проєкція)
Крайні точки:  
Територія
Загальна площа 10 186 000 квадратний кілометр
Населення
Чисельність 747 636 045
CMNS: Європа у Вікісховищі

Євро́па (іноді Евро́па) — частина світу в Північній півкулі.

Поділ одного материка на Європу та Азію склався ще в Древній Греції. Древні греки виділяли три частини світу — Європу, Азію і Лівію (Африку). Кордон між Європою та Азією проходив для них водними шляхами від Середземного до Азовського моря. Сучасні східні границі Європи (Урал) були встановлені за пропозицією шведського географа Філіпа Йогана фон Страленберга.

В буденному вжитку для жителів Східної Європи та острівних держав на заході континенту поняття Європи дещо вужче. Для них має сенс фраза «поїхати в Європу», хоча в строгому географічному сенсі вони вже перебувають у Європі.

Географія

Докладніше: Географія Європи
Топографічна карта Європи

З Азією Європа утворює континент Євразію, займає 8% поверхні Землі; площа 10   532 000 км². Європа повністю лежить у північній півкулі між 36° пн. ш. і Північним Льодовитим океаном. Майже 2/3 території займає велика плоска рівнина, на якій розташована вся Європейська частина Росії, і простирається на захід до «низинних територій» і Біскайської затоки.

В різні часи східна межа Європи проводилася по різному, простежується загальна тенденція «розростання Європи на схід». Останні три століття умовну межу Європи на суходолі проводять вздовж східного підніжжя Уралу, ріки Емби, Кумо-Маницької западини; Чорне море, Босфор та Дарданелли відокремлюють Європу від Азії, Гібралтарська протока та Середземне море — від Африки; часто до Європи зараховують Кавказ.

Протяжність вздовж меридіану — 4300 км, вздовж паралелі — 5000 км.

Найбільш розчленована частина світу (півострови становлять 1/4 території Європи; острови займають близько 730 тис. км²).

Середня висота — 292 м; гора Ельбрус (5642 м) на Кавказі є найвищою в Європі; пік Монблан (4807 м) — найвища гора в Альпах; найнижча точка — на узбережжі Каспійського моря (28 м нижче рівня моря).

Гори й височини належать до 3 рівнів складчастості; каледонської (Скандинавські гори, Каледонські гори), герцинської (Іберійський масив, Центральний масив, Воґези, Арденни, Урал) та альпійської (Піренеї, Альпи, Карпати, Апенніни, Стара Планина, Динарські гори).

Найбільші рівнини: Східно-Європейська платформа, Скіфська плита, Паданська рівнина, Паризький басейн.

Діючі вулкани: Гекла, Везувій, Етна, Стромболі.

Майже уся Європа лежить у зоні помірного клімату; у південній частині Європи субтропічний клімат (середземноморський), на півночі — субполярний; річна кількість опадів — 500—800 мм, в горах (особливо на західних схилах) — понад 2000 мм (над Которською затокою 4650 мм).

Озера найчастіше зустрічаються у північній частині Європи; найглибші — біля підніжжя Альп (Комо, Ґарда, Женевське, Боденське). Озера (площею більш 5100 кв. км) включають Ладозське, Онезьке, Чудське. Основні ріки (довжиною більш 800 км): Волга, Дунай, Дніпро, Урал, Дон, Печора, Дністер, Рейн, Луара, Ельба, Вісла, Одер, Прут, Рона;

Льодовики — на Шпіцберґені, Новій Землі, в Ісландії, в Альпах та Скандинавських горах (разом 120 тис. км²).

Натуральна рослинність значною мірою змінена або знищена людиною; стан лісів постійно погіршується.

Родовища нафти та підземного газуПівнічному морі, Баку), вугілля (Рур, Верхньосілезький, Донецький, Печорський, Підмосковний басейни), залізних руд (Курська магнітна аномалія, Лотаринґія, північ Скандинавії), кольорових металів, бокситів, кам'яної солі та соди.

Див. Геологія і металогенія Європи, Корисні копалини Європи

Демографія

Країни Європи
Докладніше: Демографія Європи

Європу населяє 729 млн. мешканців (11% світового населення — 01.07.2008); густота населення без Росії — 97 мешканців на км² (у 2 рази перевищує середньосвітову), найбільша (200—370) — в Нідерландах, Бельгії, Великій Британії та Німеччині, найменша (3-15) — в Ісландії, Норвегії та Фінляндії; природний приріст у 12 країнах від'ємний (в Латвії, Естонії та Росії — нижче 5%). Загалом для Європи характерна депопуляція на рівні 0,04%; бл. 20% від усього населення — у віці 15 та менше років; у віці 65 та більше — 15%.

У містах мешкає понад 70% населення; найбільші міські агломерації: Лондон, Москва, Париж, Рурштадт, Санкт-Петербург, Стамбул. Найбільші міста (з населенням більш 1,5 млн.): Афіни, Барселона, Берлін, Бухарест, Будапешт, Відень, Варшава, Гамбург, Київ, Лондон, Мадрид, Манчестер, Мілан, Москва, Париж, Рим, Санкт-Петербург, Стамбул.

Економіка

Докладніше: Економіка Європи
Топ-20 країн світу за ВВП на душу населення

Продукція: майже 50% усіх машин, що випускаються у світі, виробляється в Європі (Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Росія, Грузія, Україна, Латвія, Білорусь, Великобританія); споживання добрив на сільськогосподарських угіддях у 4 рази більше, ніж на будь-якому іншому континенті; сільськогосподарська продукція Європи складає 43% усього світового виробництва ячменю (Німеччина, Іспанія, Франція, Великобританія), 41% світового виробництва жита (Польща, Німеччина), 31% світового виробництва вівса (Польща, Німеччина, Швеція, Франція) і 24% світового виробництва пшениці (Франція, Німеччина, Великобританія, Румунія); Італія, Іспанія і Греція виробляють понад 70% оливи, виробленої в світі.

Назва

Країни Європи

Європа 1000.
Релігійній карті Європи
Мовна Карта Європи
Карта культурних регіонів в Європі

Шаблон:Link FA ak:Yurop