Покоління X

Генерація X — вислів, що використовується для опису покоління людей, що народилося після піку демографічного вибуху, який стався по Другій світовій війні, особливо в Північній Америці. Точні демографічні межі Генерації X не визначені: особи, що народилися між 1963—1975 роками, вважаються «Людьми Х» ("Gen X'ers"), хоча більшість використовує цей термін для опису всіх тих, кому було близько двадцяти років протягом 1990-х років. Термін використовується в демографії, соціальних науках і маркетингу, хоча найбільш часто його використовують у популярній культурі. Вплив покоління на поп-культуру почався в 1980-х і сягнув найбільшої сили в 1990-х роках.

Хоча вислів «Генерація X» з'являється ще в 1960-х роках, він був популяризований Дугласом Коплендом у романі 1991 року «Генерація Х: Казки для Акселерованої Культури» (Generation X: Tales for an Accelerated Culture), у якому Копленд описав муки тих хто народився приблизно між 1960 і 1965 роками, хто, невірно віднесений до покоління Демографічного Вибуху, не відчував зв'язку з його культурними іконами. У баченні Копленда, X у Генерації X відносився до безіменності покоління, що прийшло до усвідомлення свого існування як окремої групи, однак почувалося карликом, затіненим поколінням Вибуху. Потому термін став більш загальним, описуючи більшу кількість людей. Він був присвоєний поколінням, що ішло слідом за дітьми Вибуху і став використовуватися маркетологами протягом 1990-х років, щоб позначити потенційних покупців, яким на той час було близько двадцяти років.

Генерація X також описується як покоління, що складається з людей, які були підлітками в 1980-х роках. Це визначення не включає найстарших і наймолодших людей Х, яких позначають іншими термінами. Кемерон Кроув, кінорежисер, будучи учнем коледжу у 1980 році, провів дослідження нового покоління коледжу, яке було першим, що вивчало В'єтнамську війну просто як черговий урок історії і нічого більше. Це нове покоління не боялося призову до армії, що був скасований, коли вони були в початковій школі. Вони також слухали нову музику, new wave, і мали своїх рок-зірок, які були на вершинах чартів у пізніх 1970-х — The Pretenders, The Cars, Blondie і Devo. Кемерон Кроув назвав свою книгу, видану в 1981 році, «Швидкий Плин Часу в Ріджмонт Хай» (Fast Times at Ridgemont High), за яким у 1982 році вийшов однойменний хітовий фільм. Ті, хто був у коледжі на початку 1980-х, були першими Людьми Х, описаними Кемероном Кроувом. На жаль, ці перші люди Х також мали своїх перших — вони були першими, хто мав відвідувати коледж на початку ВІЛ/СНІД-епідемії. ВІЛ почав з'являтися на перших сторінках газет у 1983 році, нагадуючи поколінню Х, що «вільне кохання» ("free love"), яким насолоджувалися студенти коледжу покоління Вибуху, було в минулому. Або ж як один з Людей Х це підсумував:

Покоління вибуху мало секс, наркотики і рок-н-ролл (sex, drugs and rock-and-roll). Ми маємо ВІЛ, неоконсерватизм і new wave.

Головними рисами молодих людей початку 1990-х рр. були відсутність оптимізму і впевнености у завтрішньому дні, самовпевненість, абсолютний нігілізм і відкидання всіх колишніх догм. Вони цінували гучну музику, яка була сповнена аґресії і повної свободи самовираження. Це був підсумок, навіяний панк-роком 1970-х і геві-металом 1970-х і 80-х років. Культовим гуртом стала «Нірвана», що грала в стилі ґрандж.

Інший опис Покоління X торкається періоду переходу (1945—1990) від закінчення Другої світової війни і відмови від колоніального імперіалізму до падіння Берлінської стіни і кінця Холодної війни. Перехід від колоніалізму до глобалізації виділяють для того, щоб відділити Людей Вибуху від Baby Busters, підпокоління Генерації Х, яке сформоване найпершими Людьми Х.

Зовнішні посилання

• Неологізми Генерації X

• Цифрові архіви CBC – Generation X: Lives on Hold

• Bicentennial Baby - політичні, соціальні і економчічні погляди на Генерацію X