Тріумфальна арка (Париж): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м r2.7.1) (робот додав: tl:Arc de Triomphe |
м r2.7.1) (робот додав: nn:Triumfbogen i Paris |
||
Рядок 59: | Рядок 59: | ||
[[ms:Arc de Triomphe]] |
[[ms:Arc de Triomphe]] |
||
[[nl:Arc de Triomphe (Parijs)]] |
[[nl:Arc de Triomphe (Parijs)]] |
||
[[nn:Triumfbogen i Paris]] |
|||
[[no:Triumfbuen]] |
[[no:Triumfbuen]] |
||
[[pl:Łuk Triumfalny w Paryżu]] |
[[pl:Łuk Triumfalny w Paryżu]] |
Версія за 11:51, 9 лютого 2011
Координати: 48°52′26″ пн. ш. 2°17′41″ сх. д. / 48.87389° пн. ш. 2.29472° сх. д. Паризька тріумфальна арка (фр. arc de triomphe de l’Étoile, досл.: «тріумфальна арка Зірки») — тріумфальна арка, розташована на площі Шарля де Голля (Place Charles-de-Gaulle) у столиці Франції місті Парижі. Тріумфальна арка є одним з найвідоміших паризьких монументів, одним із міських символів.
Опис
Висота 49,51 м, ширина 44,82 м, висота зведення 29,19 м. Споруджена в 1806—1836 по розпорядженню Наполеона архітектором Жаном Шальгреном. Прикрашена 4-ма скульптурними групами:
- з боку Єлісейських Полів — «Марсельєза» скульптора Рюда (праворуч) і «Тріумф скульптора 1810р.» Корто;
- з боку авеню де ла Гранд-Арме — «Опір» (праворуч) і «Світ» скульптора Етекса.
На стінах арки вигравійовані назви 128 битв, виграних республіканською і імператорською армією, а також імена 658 французьких воєначальників. Арку оточують 100 гранітних тумб (на честь «ста днів» правління Наполеона), сполучених між собою чавунними ланцюгами.
Коротка історія
З часів правління Людовіка XIV пряма дорога сполучала дві королівські резиденції — паризький палац Лувр і Версальський палац. Назва цієї дороги — «Тріумфальна дорога» — не застаріло і сьогодні: на одній осі розташовані тут три арки — Каррузель біля Лувру, Тріумфальна арка на площі Етуаль і Велика арка, побудована вже в нашу епоху в ультрасучасному кварталі Дефанс. У грудні 1806, відразу після Аустерліцкого битви, Наполеон розпорядився спорудити на паризькому горбі Шайо тріумфальну арку на честь військових перемог, взятих Францією під час Революції і в період Першої імперії. Цілих 2 роки пішло на спорудження фундаменту. У 1810, коли новоспечена імператриця Марія-Луїза повинна була урочисто в'їхати в столицю по полях Елісейських, на кам'яному фундаменті була поспішно зроблена з дощок і суворого полотна «декорація» майбутньої арки.Наполеон не дожив до закінчення будівництва Тріумфальної арки: воно завершилося лише в 1836 р., під час правління Луї-Філіппа. 15 грудня 1840 під аркою проїхав траурний кортеж з прахом Наполеона, доставленим з острова св. Олени. Пізніше за урочисту похоронну церемонію із зупинкою під зведеннями Тріумфальної арки удостоїлися після своєї кончини Гамбета, Віктор Гюго, Лазар Карно, Мак-Магон, генерали Фош і Жофр, генерал Філіп Леклерк.