Королівство Італія (1861—1946)

[[Категорія:Історичні держави Європи|Королівство Італія, 1861]]

Regno d'Italia Королівство Італія
Королівство
↓ 1861 – 1946 ↓
Прапор Герб
Гімн «Giovinezza»  («Молодь»)1
Королівство Італія: історичні кордони на карті
Столиця	Рим
Мови	італійська
Релігії	римський католицизм
Форма правління	Конституційна монархія
Історія
- Засновано	17 березня
- Ліквідовано	2 червня
Попередник Наступник Сардинське королівство Ломбардо-Венеціанське королівство Папська держава Королівство Обох Сицилій Італія Вільна територія Трієст
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Королівство Італія (1861—1946)

Королі́вство Іта́лія (1861—1946) — державне утворення на території Апенінського півострову, що виникло у 1861 році в ході Рісорджименто і що об'єднало всі незалежні італійські держави в єдину країну під владою Сардінського королівства. Савойська династія, що правила в Сардінському королівстві, стала правлячою династією об'єднаного короілівста Італії. Після референдуму 1946 року Італія перейшла від монархічної форми правління до республіканської, а королівська сім'я виїхала з країни.

Історія

Після смерті Віктора Еммануїла II в 1878 році на престол зійшов його син Умберто I. Влада в Італії належала кабінету міністрів, оскільки монархія була конституційною. Уряд проводив політику протекціонізму, збільшував податки і вводив митні бар'єри. Фактично були заборонені страйки і вільна преса. Все це призвело до зубожіння країни і посилення еміграційних потоків, особливо до США. Здійснюючи зовнішню політику, Італія об'єдналася з Німеччиною і Австро-Угорщиною, уклавши з цими країнами в 1882 році потрійний союз. Наприкінці XIX століття Італія колонізувала спочатку Сомалі, а потім Еритрею. Невдалі війни з Ефіопією, що зуміла відстояти свою незалежність, призвели до внутрішньополітичних криз. 29-го липня 1900 р. Умберто I був убитий анархістом Гаетано Бреши. Престол перейшов до його сина Віктора Еммануїла III.

Більше 10 років (1903 — 1914) при владі був прем'єр-міністр Джованні Джолітті, врівноважена політика якого привела до швидкого зростанням економіки Італії. У країні будувалися залізниці, були створені великі компанії в галузях судно- та автомобілебудування, металургії. Проте в основному економічний розвиток відбувався на півночі країни, південь залишався відсталим аграрним регіоном. У 1912 році в результаті війни з Туреччиною Італія захопила Лівію.

Після початку Першої світової війни Італія проголосила нейтралітет. Багато хто в Італії бажав приєднання Трієста та області Трентіно, що належали Австо-Угорщині. Через це, після проведення таємних переговорів у Лондоні 23-го травня 1915 року, х Італія вступила у війну на боці Антанти. Перемога у боях між італійськими та австрійськими військами була на боці то перших, то других. Лише вступ у війну США влітку 1917 року призвів до вирішального перелому на користь Антанти. 24-го жовтня 1918 року італійська армія почала наступ, результатом якого був захват Трієста а Тренто, а 3-го листопада 1918 року Австро-Угорська армія капітулювала. На мирних конференціях щодо підсумків війни Італія отримала території, на які мала домовленості до вступі у війну.

Після війни умови життя населення значно погіршились — почалося зростання цін, промисловість охопила криза. У країні проходили революційні виступи, відбувалися захоплення заводів у містах і бунти селян у сільських районах. У цей час був створений рух «Боєвий Союз» (Fascio di combattimento), який очолив колишній лідер соціалістів Беніто Муссоліні. Почались напади на лівих активістів і розправи з політичними супротивниками.

Події до Другої світової війни

• 1861 — утворення єдиного італійського королівства під скіпетром короля Пьемонта Віктора-Еммануїла II.
• 1866 — вигнання австрійців з Венеції.
• 1915 — вступ до I світової війни на стороні Антанти.
• 1919 — за мирним договором Італія отримала Південний Тироль і Істрію з м. Трієст. Початок фашистського руху Б. Муссоліні.
• 1922 — «похід на Рим» італійських фашистів. Муссоліні стає прем'єр-міністром (фактично диктатором Італії).
• 1929 — Латеранськіє угоди з татом про освіту на території м. Риму папської держави Ватикан.

Друга світова війна в Італії(1939—1945)

• 1939 — «Сталевий пакт» про союз з гітлерівською Німеччиною. Інтервенція італійських військ в Албанії.
• 1940 — вступ Італії до II світової війни.
• 1943 — висадка англо-американських військ в Сіцілії. Італія виходить з війни, підписавши угоду про перемир'я. Вступ до країни німецьких військ.
• 1945 — страта Муссоліні і закінчення війни в Італії.

Розформування:

• 1946 — Умберто II Оголошує про кінець існування Королівство Італія !!!
• 1947 — в результаті референдуму Італія проголошена республікою. За мирним договором країна втратила всі колонії і території на Балканах.

Правителі

1. Віктор Еммануіл II (1861—1878) Савойський
2. Умберто I (1878—1900)
3. Віктор Еммануіл III(1900—1945)
4. Умберто II (1945—1946)

Література

• Чиано Галеаццо, Дневник фашиста. 1939—1943. М.: Издательство «Плацъ», Серия «Первоисточники новейшей истории», 2010, 676 с. ISBN 978-5-903514-02-1

Посилання

• Axis History Factbook– Italy
• Mussolini’s War Statement - Declaration of War against USA, December 11, 1941
• Declaration of War on France and England, 10 June 1940