Ріг: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м r2.6.4) (робот додав: be-x-old:Рог
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: gl:Corno
Рядок 49: Рядок 49:
[[fr:Corne (biologie)]]
[[fr:Corne (biologie)]]
[[gd:Adharc]]
[[gd:Adharc]]
[[gl:Corno]]
[[gn:Vakaratĩ]]
[[gn:Vakaratĩ]]
[[he:קרן (זואולוגיה)]]
[[he:קרן (זואולוגיה)]]

Версія за 01:06, 12 березня 2011

Ріг (лат. cornua) − тверде скостеніле або рогове утворення на черепі деяких ссавців. Роги були наявні також у деяких вимерлих плазунів (наприклад, у рогатих динозаврів). Розрізняють парні й непарні роги.

Непарні роги носорогів містяться на носових і лобних кістках. У носорогів роги являють собою конічні потовщення зроговілого епідермісу, тобто шкіряні утворення на носових або лобних шкіряних виростах.

У інших копитних парні роги мають кісткові стрижні (т.з. спиці), які зростаються з лобною кісткою, вони розвиваються за участі особливого шкіряного скостеніння (os cornu). У порожнисторогих парні роги − кісткові стрижні, які зовні одягнені порожнистими роговими чохлами, ростуть протягом усього життя тварини (у вилорога періодично спадають; у жирафів роги одягнені м'якою шкірою, вкритою шерстю; у оленів тільки молоді роги одягнені у м'яку шкіру (панти), пізніше вона відпадає. Олені, у яких роги мають тільки самціпівнічного оленя − також самки), періодично скидають їх. Розгалуженість рогів з віком збільшується.

У багатьох ссавців роги є і в самців, і в самок; слугують для захисту. У самців багатьох видів роги слугують «турнірною» зброєю у боротьбі за самку.

Роговий чохол використовується для виготовлення різноманітних виробів, кісткову частину рогів − для отримання кісткового жиру, кісткової муки, клею. З ростучих не скостенілих рогів (пантів) плямистого і благородного оленів виготовляють пантокрин.

Галерея

Посилання

  • Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М.С. Гиляров. − М. : Сов. энциклопедия, 1986. − 831 с.

Зовнішні посилання