Кавалерійська дивізія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 12: Рядок 12:


На початку 1-ої світової війни країни Антанти мали в діючої армії 49 кавалерійських дивізій ([[Росія]] — 36, [[Франція]] — 10, [[Великобританія]] — 1, [[Бельгія]] —1, [[Сербія]] — 1), а Німеччина й [[Австро-Угорщина]] 22 дивізії. У ході війни кавалерійські дивізії у країнах обох коаліцій, як правило, входили до складу польових армій і в основному використовувалися для рішення тактичних завдань.
На початку 1-ої світової війни країни Антанти мали в діючої армії 49 кавалерійських дивізій ([[Росія]] — 36, [[Франція]] — 10, [[Великобританія]] — 1, [[Бельгія]] —1, [[Сербія]] — 1), а Німеччина й [[Австро-Угорщина]] 22 дивізії. У ході війни кавалерійські дивізії у країнах обох коаліцій, як правило, входили до складу польових армій і в основному використовувалися для рішення тактичних завдань.

Напередодні Великої Вітчизняної війни в Червоній армії було 9 кавалерійських та 4 гірсько-кавалерійських дивізії. Кавалерійська дивізія включала 4 кавалерійські полки, [[танковий полк]], окремий кінно-артилерійський та зенітно-артилерійський дивізіони й інші спеціальні частини. За штатами воєнного часу в кавалерійській дивізії передбачалося мати: 9240 чол., 64 [[Легкий танк|легких танка]], 18 [[бронемашина|бронемашин]], 32 польових, 16 протитанкових, 20 зенітних гармат, 64 міномета. Фактично до початку війни кавалерійські дивізії мали в середньому по 6 тис. чол. У липні — серпні 1941 за рішенням Ставки ВГК були створені легкі кавалерійські дивізії (біля 3 тис. чол.). До кінця 1941 [[Червона Армія]] мала 82 кавалерійські дивізії.


== Див. також ==
== Див. також ==

Версія за 08:24, 19 березня 2011

Кавалерійська дивізія (кд) — основне тактичне з'єднання в кавалерії армій багатьох країн з 19 ст. до середини 20 століття. Призначалася для виконання різних бойових завдань, головним чином у рухомих формах бойових дій, у складі кавалерійського корпуса, польової (загальновійськової) армії й самостійно. У Червоній Армії кавалерійські дивізії виконували бойові завдання також у складі кінних армій і кінно-механізованих груп (КМГ).

Історія

Уперше кавалерійська дивізія була створена у французькій армії Наполеона I на початку 19 століття. Складалася з 2 бригад по 2 кавалерійських полки й входила до складу кавалерійського або піхотного корпусів. У Російській імперії в 1812 було сформовано 16 кавалерійських дивізій 3-х бригадного складу (2 драгунські й 1 легкої кавалерії), які зіграли велику роль у франко-російській війні 1812. Склад кавалерійської дивізії був різним: 1-а гвардійська дивізія мала 4 кірасирських полку, а 2-а гвардійська — кінногвардійський, уланський, гусарський і лейб-козачий полки. Усі кавалерійські дивізії включали кінно-гренадерський, драгунський, уланський, гусарський і козачий полки. Незалежно від кількості полків кожна кавалерійська дивізія складалася з 2 бригад.

Перед початком 1-ої світової війни кавалерійська дивізія в російській армії складалася з 4 полків (драгунського, уланського, гусарського й козачого) по 6 ескадронів, кінно-артилерійського дивізіону (12 гармат), кінно-кулеметної (8 кулеметів) і кінно-саперної команд. Чисельність особового складу кавалерійської дивізії сягала 4 тис. чол.

Кавалерійська дивізія німецької імператорської армії включала 3 бригади по 2 полку в кожній (у полках по 4 ескадрони), кінно-артилерійський і єгерський батальйони кулеметну роту (6 кулеметів), загін саперів і загін зв'язку; усього в дивізії налічувалося 4200 чол.

Кавалерійська дивізія англійської армії складалася з 12 полків (по 3 ескадрону в кожному) і нараховувала 9 тис. чол.

На початку 1-ої світової війни країни Антанти мали в діючої армії 49 кавалерійських дивізій (Росія — 36, Франція — 10, Великобританія — 1, Бельгія —1, Сербія — 1), а Німеччина й Австро-Угорщина 22 дивізії. У ході війни кавалерійські дивізії у країнах обох коаліцій, як правило, входили до складу польових армій і в основному використовувалися для рішення тактичних завдань.

Напередодні Великої Вітчизняної війни в Червоній армії було 9 кавалерійських та 4 гірсько-кавалерійських дивізії. Кавалерійська дивізія включала 4 кавалерійські полки, танковий полк, окремий кінно-артилерійський та зенітно-артилерійський дивізіони й інші спеціальні частини. За штатами воєнного часу в кавалерійській дивізії передбачалося мати: 9240 чол., 64 легких танка, 18 бронемашин, 32 польових, 16 протитанкових, 20 зенітних гармат, 64 міномета. Фактично до початку війни кавалерійські дивізії мали в середньому по 6 тис. чол. У липні — серпні 1941 за рішенням Ставки ВГК були створені легкі кавалерійські дивізії (біля 3 тис. чол.). До кінця 1941 Червона Армія мала 82 кавалерійські дивізії.

Див. також

Література

  • П л и е в И. А. Через Гоби и Хинган. М., 1965;
  • П л и е в И. А. Дорогами войны. Орджоникидзе, 1973.

Джерела

  • Радянська військова енциклопедія. «К-22» —ЛИНЕЙНЫЙ // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 4. — С. 8-9. — ISBN 00101-236. (рос.)

Посилання

Примітки