Вулиця Боричів Тік

Боричів Тік  Україна
Населений пункт	Київ
Місцевість	Поділ
Район	Подільський
Загальні відомості
Координати	50°27′31″ пн. ш. 30°31′24″ сх. д.
Поштові індекси	04070
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r356583  ·R
Мапа
Вулиця Боричів Тік у Вікісховищі

Боричів Тік — одна з найдавніших вулиць в Подільському районі міста Київ. Пролягає від Боричевого узвозу до вулиці Флорівської. До вулиці Боричів Тік прилучаються вулиці Ігорівська, Андріївська, провулок Зелінського і Андріївський узвіз.

Походження назви

Про походження назви вулиці Боричів Тік існує декілька версій: за одною з них, вона виникла від історичної місцевості Борич (урочище Боричів, Зборичев, гора Борич, що, за окремими свідченнями, є давньою назвою Андріївської гори). За іншою версією назва походить від давньоруської урядової посади борича (бірюча, бируча), що відповідає нинішньому митнику (адже поблизу Боричева Току у давнину знаходилася митниця). В історичній літературі згадується також воєвода Борич. Слово «тік» за однією версією — скорочена назва «товчка» (торгу), за іншою — скупчення джерел та струмків, що витікали з під гори. Ще одна версія підкреслює значення слова «тік» як місця для обмолоту хліба.

Історія

Ця місцевість відома ще з часів Київської Русі. У X - XVII ст. тут селилися переважно ремісники. Власне вулиця Боричів Тік по її сучасній лінії виникла після Подільської пожежі 1811 року, яка знищила дерев'яну забудову і, за свідченнями очевидців та архівними документами, «превратила в пепел лучшую часть города». Вулиця була прокладена у зв'язку з переплануванням Подолу за проектом архітектора В. Гесте, згідно з яким Поділ був поділений на прямокутні квартали сіткою прямих вулиць.

На вулиці Боричів Тік зберігся садибний характер малоповерхової післяпожежної забудови початку ХІХ століття, окремі будинки якої взято на державний облік та під охорону як пам'ятки містобудування та архітектури.

Пам'ятки історії та архітектури

• буд. № 39 — житловий будинок середини XIX ст.
• буд. № 22-А — житловий будинок 1816 р.

Пам'ятники

• Меморіальна дошка Ладо Кецховелі, російському революціонеру (буд. № 25). Встановлена у 1965 році, архітектор В. П. Шевченко

Джерела

• Веб-енциклопедія Києва.
• Київ. Енциклопедичний довідник. За ред. А. Кудрицького, К., 1982
• Василь Галайба. Фотоспомин: Київ, якого немає

Ресурси Інтернету

• Картина Віктора Семеняка "Боричів тік"
• Мандрівка підгірною вуличкою Боричів Тік