Третє Болгарське царство: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 62: Рядок 62:


== Історія ==
== Історія ==
Під час чергового послаблення [[Османська імперія|Османської імперії]], що втратила на користь [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] [[Боснія і Герцеговина (Австро-Угорський кондомініум)|Боснію і Герцеговину]], болгарський князь [[Фердинанд I (цар Болгарії)|Фердинанд I]] проголосив 22 вересня 1908 себе царем. Прийняття титулу царя означало повну юридичну незалежність від Османської імперії, повний суверенітет над [[Східна Румелія|Східної Румелією]] і претензії на гегемонію на [[Балкани|Балканах]]. При Фердінанді були внесені поправки до конституції, що розширили повноваження царя і обмежили прийняті в 1879 році демократичні норми.
Під час чергового послаблення [[Османська імперія|Османської імперії]], що втратила на користь [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] [[Боснія і Герцеговина (Австро-Угорський кондомініум)|Боснію і Герцеговину]], болгарський князь [[Фердинанд I (цар Болгарії)|Фердинанд I]] проголосив 22 вересня 1908 себе царем. Прийняття титулу царя означало повну юридичну незалежність від Османської імперії, повний суверенітет над [[Східна Румелія|Східної Румелією]] і претензії на гегемонію на [[Балкани|Балканах]]. При Фердинанді були внесені поправки до конституції, що розширили повноваження царя і обмежили прийняті в 1879 році демократичні норми.

== Балканські війни ==

У +1912 - 1913 роках, в ході [[Перша Балканська війна|Першої Балканської війни]], Болгарія отримала від Османської імперії практично всю [[Фракія|Фракію]] з [[Едірне]] (крім [[Константинополь|Константинополя]]) і великий вихід до [[Егейське море|Егейського моря]]. Питання контролю над Македонією (яку фактично займали Сербія і Греція) привів до швидкоплинної [[Друга Балканська війна|Міжсоюзницькій (Другої Балканської) війні]] 1913 року, де проти Болгарії виступили екс-союзники [[Сербія]] і [[Греція]], а також [[Румунія]] та сама Османська імперія. Болгарія програла цю війну і втратила Едірне, а також невеликі терени на всіх кордонах, проте зберегла вихід до Егейського моря.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 09:14, 26 березня 2011

Царство България
Царство Болгарія
1908 – 1946 Народна Республіка Болгарія
Прапор Герб
Прапор Royal Coat of arms
Девіз
Бог е с нас
"God is with us"
Гімн
Шуми Марица
Химн на Негово Величество Царя
Болгарії: історичні кордони на карті
Болгарії: історичні кордони на карті
Найбільший терен Королівства Болгарії в Першій світовій війні .
Столиця Софія
Мови болгарська
Релігії Православна церква
Форма правління Конституційна монархія
Цар
 - 1908–1918 Фердинанд I
 - 1918–1943 Борис III
 - 1943–1946 Симеон II
Голова Ради Міністрів
 - 1908–1911 (перший) Олександр Малінов
 - 1944–1946 (остання) Кімон Георгієв
Законодавчий орган Національна Асамблея Болгарії
Історичний період Перша світова війна / Інтербелум / Друга світова війна
 - Офіційне проголошення незалежності[1] 5 жовтня 1908
 - Балканські війни 1912–1913
 - Бухарестський договір 10 серпня, 1913
 - Нейїський мирний договір 27 листопаду, 1919
 - скасування монархії 15 вересня 1946
Площа
 - 1908 95 223 км2
 - 1946 110 912 км2
Населення
 - 1908 4 215 000 осіб
     Густота 44,3 осіб/км² 
 - 1946 7 029 349 л.
     Густота 63,4 осіб/км² 
Валюта Болгарський лев
Попередник
Наступник
Князівство Болгарія
Оттоманська імперія
Народна Республіка Болгарія
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Третє Болгарське царство

Третє Болгарське царство (болг. Трета българска държава) - колишня Болгарська держава, існувавша від проголошення незалежності в 1908 році до скасування монархії в 1946 році. Конституційна монархія (Тирновська конституція 1879 з поправками). Глава держави - ​​цар. Царююча династія - Саксен-Кобург-Готська. Передбачалося колективне регентство у разі недієздатності царя.

Історія

Під час чергового послаблення Османської імперії, що втратила на користь Австро-Угорщини Боснію і Герцеговину, болгарський князь Фердинанд I проголосив 22 вересня 1908 себе царем. Прийняття титулу царя означало повну юридичну незалежність від Османської імперії, повний суверенітет над Східної Румелією і претензії на гегемонію на Балканах. При Фердинанді були внесені поправки до конституції, що розширили повноваження царя і обмежили прийняті в 1879 році демократичні норми.

Балканські війни

У +1912 - 1913 роках, в ході Першої Балканської війни, Болгарія отримала від Османської імперії практично всю Фракію з Едірне (крім Константинополя) і великий вихід до Егейського моря. Питання контролю над Македонією (яку фактично займали Сербія і Греція) привів до швидкоплинної Міжсоюзницькій (Другої Балканської) війні 1913 року, де проти Болгарії виступили екс-союзники Сербія і Греція, а також Румунія та сама Османська імперія. Болгарія програла цю війну і втратила Едірне, а також невеликі терени на всіх кордонах, проте зберегла вихід до Егейського моря.

Примітки

  1. The Principality of Bulgaria was a de facto independent state with its own Constitution, flag, anthem, foreign policy and military.