Генотеїзм: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Філософ (обговорення | внесок) |
м r2.7.1) (робот додав: eo:Enoteismo |
||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
[[de:Henotheismus]] |
[[de:Henotheismus]] |
||
[[en:Henotheism]] |
[[en:Henotheism]] |
||
[[eo:Enoteismo]] |
|||
[[es:Henoteísmo]] |
[[es:Henoteísmo]] |
||
[[fa:یکتاپرستی نوبتی]] |
[[fa:یکتاپرستی نوبتی]] |
Версія за 14:55, 28 березня 2011
Генотеї́зм (henoteism) або енотеїзм — термін, уведений Максом Мюллером для позначення того стану релігійної свідомості, коли одиничні божества ще не мають визначеності й стійкості і кожне може заміняти всіх. Даний бог (напр. Індра, Аґні, Сур'я), до якого шанувальник звертається з молитвою, поєднує для нього атрибути всіх інших і представляє (у цей момент) єдине верховне божество. Такий спосіб релігійного відношення, помічений спочатку у ведичній релігії, властивий також і іншим, наприклад давньоєгипетській. З генотеїзмом не слід змішувати релігійно-філософське злиття всіх богів в одному певному, яке ми знаходимо, напр., в (пізніших) орфічних гімнах до Зевса.
Джерела
- Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона
- «Філософський словник» / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.