Упанішади

Індуїстська література
Веди
Ріґ · Яджур
Сама · Атхарва
Розподіл
Самгіти · Брагмани
Араньяки  · Упанішади
Упанішади
Айтарея · Брігадараньяка
Іша · Кена · Катха
Чхандог'я · Тайттірія
Прашна · Шветашватара
Мундака · Мандук'я
Веданґа
Шикша · Чандас
В'акарана · Нірукта
Джйотиша · Кальпа
Ітігаси
Магабгарата · Рамаяна
Пурани
Бхаґавата · Брагмавайварта
Ваю · Вішну · Падма
Маркандея  · Нарада
Інші тексти
Смріті · Стотри · Шруті · Сутри
Бгаґавад-Ґіта · Панчаратра ·
Тантри · Артхашастра · Агами · Кавача
Дхарма-шастри · Дів'я-прабандха ·
Рамачарітаманаса · Йога-Васиштха
Теварам · Чайтанья-чарітамріта ·
Шукасаптаті
Портал «Індуїзм»

Упанішади (мн. від санскр. उपनिषद्, упанішад, у перекладі — "той що сидить поруч") — короткі філолофсько-релігійні тексти давнього індійського походження, написані в різний час (від VII—III ст. до н. д. до XIV—XV ст. н. д.), різними авторами. Упанішади є частиною індійських священних текстів шруті (почуте), і складені у вигляді діалогу учителя з учнем в якому вчитель пояснює суть Вед. В центрі упанішад - вчення про єдність брахмана та атмана.

Загальна кількість упанішад невідома. Існує легенда, що їх 1180 (за кількістю ведичних шкіл). Найповнішою збіркою Упанішад є Муктіка (звільнення), що складається з 108 упанішад. 10 з них стосуються Рігведи, 51 - Яджурведи, 16 - Самаведи і 31 - Атхарваведи.

"Головними" вважаються 11 найдавніших упанішад, що були коментовані Шанкарою:

1. Айтарея (відноситься до Рігведи);
2. Бріхадараньяка (до Яджурведи);
3. Іша (до Яджурведи);
4. Тайтирія (до Яджурведи);
5. Катха (до Яджурведи);
6. Чхандог'я (до Самаведи);
7. Кена (до Самаведи);
8. Мундака (до Атхарваведи);
9. Мандук'я (до Атхарваведи);
10. Прашна (до Атхарваведи);
11. Шветашватара (до Яджурведи);

Упанішади - це також, завершальний етап у розвитку Вед.

Посилання

• Тексти 70 (всіх нині доступних російською мовою) упанішад з числа 108 основних, включаючи 10 головних, а також класифікація упанішад по групах.