Білкова оболонка ока

Будова ока

Білко́ва оболо́нка о́ка, склера (грец. σκληρος — твердий) — зовнішня сполучнотканинна оболонка очного яблука.

Виконує захисну і опорну функцію. Утворена зібраними у пучки колагеновими волокнами. Складає 5/6 фіброзної оболонки ока. Середня товщина від 0,3 до 1 мм. Товщина склери у дітей така мала, що через неї просвічує зоровий пігмент, який надає їй блакитного відтінку. З віком товщина склери збільшується.

Через венозний синус склери, утворени великою кількістю дрібних порожнин в зоні її сполучення з рогівкою ока, відбувається відтік рідини з передньої камери ока. ____________________________________________________ Склера

Склера – це білкова частина ока, своєрідний міцний зовнішній кістяк очного яблука. Її передню частину видно через прозору кон’юнктиву як білок ока.

До склери прикріплюються шість м’язів, які керують напрямком погляду і синхронно повертають обидва ока в будь-яку сторону.

Міцність склери залежить від віку. Найбільш тонка склера у дітей. Тому й дитяча склера має блакитний відтінк, що пояснюється просвічуванням темного пігменту очного дна через тонку склеру. З віком склера стає товстішою і міцнішою. Стоншення склери найчастіше трапляється при короткозорості.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

http://www.vizex.com.ua/page/28/sclera,_the_eye_structure.html