Єпископ: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Johann Otto von Gemmingen.jpg|thumb|ліворуч|200px|Йохан Отто фон Гемминген — [[католицька церква|католицький]] єпископ |
[[Файл:Johann Otto von Gemmingen.jpg|thumb|ліворуч|200px|Йохан Отто фон Гемминген — [[католицька церква|католицький]] єпископ]] |
||
[[Файл:Bishopcoa.png|thumb|ліворуч|200пкс|Геральдична форма для гербу католицького єпископа]] |
[[Файл:Bishopcoa.png|thumb|ліворуч|200пкс|Геральдична форма для гербу католицького єпископа]] |
||
[[Файл:Dimitry of Rostov 18c.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Димитрий Ростовский]] - православний єпископ]] |
|||
'''Єпи́скоп''' ([[грецька мова|грец]]. επίσκοπος — «наглядач») — найвищий керівник церковного життя кожної [[єпархія|єпархії]] у більшості християнських церков. Назва «єпископ» походить з [[апостол]]ьських часів і означає «наглядач»: апостоли ставили єпископів як своїх заступників, і тому їхня церковна влада вважається не залежною ні від кого і обмеженою тільки територією своєї єпархії, поза яку вона не може виходити, щоб не порушувати компетенцій інших єпископів. З часом деякі єпископи почали прибирати, в залежності від адміністративної ваги їхніх єпархій, [[титул]]и [[митрополит]]а, [[архієпископ]]а, [[патріарх]]а, але всі єпископи, незалежно від різної ваги їхніх адміністративних функцій, уважаються рівними в [[благодать|благодаті]]. Вони [[рукопокладання|рукопокладають]] [[священик]]ів і [[диякон]]ів, призначають [[настоятель|настоятелів]] та інших духовників і зміщають їх. Їм належить право нагороджувати за пильну службу і судити підлегле їм духовенство за протиканонічні та неморальні вчинки, єпископам належить виключне право освячувати [[миро]] й [[антимінс]]и. Як зовнішню ознаку єпископи, крім [[хрест]]а, носять [[панагія|панагію]] на грудях, [[саккос]], [[омофор]] і [[митра|митру]]. Судити єпископа може тільки [[собор]] єпископів. |
'''Єпи́скоп''' ([[грецька мова|грец]]. επίσκοπος — «наглядач») — найвищий керівник церковного життя кожної [[єпархія|єпархії]] у більшості християнських церков. Назва «єпископ» походить з [[апостол]]ьських часів і означає «наглядач»: апостоли ставили єпископів як своїх заступників, і тому їхня церковна влада вважається не залежною ні від кого і обмеженою тільки територією своєї єпархії, поза яку вона не може виходити, щоб не порушувати компетенцій інших єпископів. З часом деякі єпископи почали прибирати, в залежності від адміністративної ваги їхніх єпархій, [[титул]]и [[митрополит]]а, [[архієпископ]]а, [[патріарх]]а, але всі єпископи, незалежно від різної ваги їхніх адміністративних функцій, уважаються рівними в [[благодать|благодаті]]. Вони [[рукопокладання|рукопокладають]] [[священик]]ів і [[диякон]]ів, призначають [[настоятель|настоятелів]] та інших духовників і зміщають їх. Їм належить право нагороджувати за пильну службу і судити підлегле їм духовенство за протиканонічні та неморальні вчинки, єпископам належить виключне право освячувати [[миро]] й [[антимінс]]и. Як зовнішню ознаку єпископи, крім [[хрест]]а, носять [[панагія|панагію]] на грудях, [[саккос]], [[омофор]] і [[митра|митру]]. Судити єпископа може тільки [[собор]] єпископів. |
||
Версія за 08:37, 14 квітня 2011
Єпи́скоп (грец. επίσκοπος — «наглядач») — найвищий керівник церковного життя кожної єпархії у більшості християнських церков. Назва «єпископ» походить з апостольських часів і означає «наглядач»: апостоли ставили єпископів як своїх заступників, і тому їхня церковна влада вважається не залежною ні від кого і обмеженою тільки територією своєї єпархії, поза яку вона не може виходити, щоб не порушувати компетенцій інших єпископів. З часом деякі єпископи почали прибирати, в залежності від адміністративної ваги їхніх єпархій, титули митрополита, архієпископа, патріарха, але всі єпископи, незалежно від різної ваги їхніх адміністративних функцій, уважаються рівними в благодаті. Вони рукопокладають священиків і дияконів, призначають настоятелів та інших духовників і зміщають їх. Їм належить право нагороджувати за пильну службу і судити підлегле їм духовенство за протиканонічні та неморальні вчинки, єпископам належить виключне право освячувати миро й антимінси. Як зовнішню ознаку єпископи, крім хреста, носять панагію на грудях, саккос, омофор і митру. Судити єпископа може тільки собор єпископів.
В Україні довгий час були тільки «правлячі» єпископи, чи архиєреї, що самі правили єпархією, але в XVII ст. на допомогу греко-католицьким правлячим епископам прийшли «вікарні» єпископи, чи вікарії. В Наддніпрянській Україні вікарії відомі з XVIII ст., а з кінцем XIX століття їх число сильно зростає: київська єпархія мала чотирьох вікаріїв, а херсонська трьох. З 1917 р. на Наддніпрянщині було 10 правлячих єпископів і 22 вікарних.
Див. також
- Правлячий єпископ (єпархіальний архієрей)
- Вікарій (вікарний архієрей)
Джерела
| ||||||||||||||||||||||||||