Принцип космічної цензури: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 33: Рядок 33:
</ref>).
</ref>).


Формулировка Пенроуза (сильная форма космической цензуры) предполагает, что пространство-время в целом является глобально гиперболическим.
Формулювання Пенроуза (сильна форма космічної цензури) передбачає, що простір-час у цілому є глобально гіперболічним.

Пізніше [[Стівен Хокінг]] запропонував інше формулювання (слабку форму космічної цензури), де передбачається тільки глобальна гіперболічність «майбутнього» компоненту простору-часу.
Пізніше [[Стівен Хокінг]] запропонував інше формулювання (слабку форму космічної цензури), де передбачається тільки глобальна гіперболічність «майбутнього» компоненту простору-часу.



Версія за 06:08, 30 квітня 2011

Принцип «космічної цензури» був сформульований в 1969 році Роджером Пенроузом в такій образній формі: «Природа почуває відразу до голої сингулярності». Він говорить, що сингулярності простору-часу з'являються в таких місцях, які, подібно внутрішнім областям чорних дір, приховані від спостерігачів [1]. Цей принцип досі не доведено, і є підстави сумніватися у його абсолютній правильності (наприклад, колапс пилової хмари з великим кутовим моментом призводить до «голої сингулярності», але невідомо, стабільно Чи це рішення рівнянь Ейнштейна[2][3]).

Формулювання Пенроуза (сильна форма космічної цензури) передбачає, що простір-час у цілому є глобально гіперболічним.

Пізніше Стівен Хокінг запропонував інше формулювання (слабку форму космічної цензури), де передбачається тільки глобальна гіперболічність «майбутнього» компоненту простору-часу.


Примытки

  1. Penrose, R. 1973. Naked singularities. Ann. N. Y. Acad. Sci. 224, 125—134.
  2. Joshi P. S. {{{Заголовок}}}. — 285 p. — ISBN 0521871042.
  3. Earman J. {{{Заголовок}}}. — 270 p. — ISBN 019509591X.