Протеом: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
MerlIwBot (обговорення | внесок)
м робот змінив: ko:단백체
Рядок 25: Рядок 25:
[[it:Proteoma]]
[[it:Proteoma]]
[[ja:プロテオーム]]
[[ja:プロテオーム]]
[[ko:프로테옴]]
[[ko:단백체]]
[[nl:Proteoom]]
[[nl:Proteoom]]
[[pl:Proteom]]
[[pl:Proteom]]

Версія за 00:59, 13 травня 2011

Протеом — сукупність всіх білків, клітини, тканини, організму або популяції, що експресуються за певними, чітко визначеними умовами. Термін був запропонований в 1994 році австралійським дослідником Марком Вілкінсом на конференції в Італії, пізніше ця робота стала частиною його докторської дисертації. Термін «протеом» складається з частин слів «протеїни» (білки) та «геном».

З того часу термін був застосований для кількох різних типів біологічних систем. Клітинний протеом — набір білків, знайдних в специфічному типі клітин за специфічними умовами, наприклад під дією певного гормону. Протеом організму означає набір білків протеомів всіх клітин організму. Термін також використовується для опису набору білків на рівні менше клітини, наприклад всі білки у вірусі можуть бути названі вірусним протеомом.

Протеом більше, ніж геном, особливо у еукаріотів, в тому сенсі, що білків більше, ніж генів. Це пов'язано з альтернативним сплайсингом генів і посттрансляційною модифікацією білків, наприклад, гликозилюванням або фосфорилюванням.

Окрім того протеом має як мінімум два рівні складності, яких не має геном. Тоді як геном визначається нуклеотидною послідовністю, протеом не може бути обмежений сумою послідовностей всіх наявних білків. Повна характиризація протеому вимагає характеризації структури білків протеому та функціональної взаємодії між білками.

Традиційна протеоміка, дослідження протеому, користувалася методом двовимірного гелевого електрофорезу. У першому вимірювання білки розділялися за ізоелектиричним фокусуванням, а у другому — за рощміром. Важливим методом протеоміки пізніше стала і мас-спектроскопія. «Зняття відбитків пільців» білків за допомогою мас-спектроскопії швидко збільшоло ефективність досліджень. Пізніше до цих методів були додані багато нових методів очищення, секвенування білків, створення рекомбінантних та мічених білків. Отримання великих обсягів даних привело до розробки численних обчислювальних методів їх аналізу.

Багато досліджень проводяться в міжнародній колаборації, для коорднації таких зусиль в 2001 році була створена міжнародна Організація протеому людини (англ. Human Proteome Organization — HUPO).