Слов'яни: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м внутрішнє посилання |
Romanm (обговорення | внесок) м interwiki |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Слов’яни''' - група [[індоєвропейці|індоєвропейських народів]], які розмовляють слов’янськими мовами. [[Етногенез]] достовірно не встановлений. У I тис. н. е. поділилися на 3 групи. Середньовічні автори згадують [[західні слов’яни|західних слов’ян]] - [[венеди]], [[східні слов’яни|східних слов’ян]] - [[анти]] і [[південні слов’яни|південних слов’ян]] - [[склавіни]]. Займають близько 20% території [[Європа|Європи]] від [[Балтійське море|Балтійського моря]] до [[Адріатичне море|Адріатичного]] і від [[Лаба|Лаби]] до [[Волга|Волги]]. Слов’янські народи почали формуватися у [[Середні віки|середньовіччі]]. В наш час до західнослов’янської групи належать [[польська мова|польська]], [[верхньолужицька мова|верхньо-]] та [[нижньолужицька мова|нижньолужицька]], [[чеська мова|чеська]], [[словацька мова|словацька]] та мертві [[полабська мова|полабська]] й [[поморська мова|поморська]] мови. До східнослов’янських - [[українська мова|українська]], [[російська мова|російська]], [[білоруська мова|білоруська]]. До південнослов’янських - [[сербська мова|сербська]], [[хорватська мова|хорватська]], [[македонська мова|македонська]], [[болгарська мова|болгарська]] мови. Перші слов’янські літературні пам’ятки збереглися з XI ст. [[Писемність]] на основі [[кирилиця|кирилиці]] та латинської графіки. (Див. [[Прабатьківщина слов’ян]]). |
'''Слов’яни''' - група [[індоєвропейці|індоєвропейських народів]], які розмовляють слов’янськими мовами. [[Етногенез]] достовірно не встановлений. У I тис. н. е. поділилися на 3 групи. Середньовічні автори згадують [[західні слов’яни|західних слов’ян]] - [[венеди]], [[східні слов’яни|східних слов’ян]] - [[анти]] і [[південні слов’яни|південних слов’ян]] - [[склавіни]]. Займають близько 20% території [[Європа|Європи]] від [[Балтійське море|Балтійського моря]] до [[Адріатичне море|Адріатичного]] і від [[Лаба|Лаби]] до [[Волга|Волги]]. Слов’янські народи почали формуватися у [[Середні віки|середньовіччі]]. В наш час до західнослов’янської групи належать [[польська мова|польська]], [[верхньолужицька мова|верхньо-]] та [[нижньолужицька мова|нижньолужицька]], [[чеська мова|чеська]], [[словацька мова|словацька]] та мертві [[полабська мова|полабська]] й [[поморська мова|поморська]] мови. До східнослов’янських - [[українська мова|українська]], [[російська мова|російська]], [[білоруська мова|білоруська]]. До південнослов’янських - [[сербська мова|сербська]], [[хорватська мова|хорватська]], [[македонська мова|македонська]], [[болгарська мова|болгарська]] мови. Перші слов’янські літературні пам’ятки збереглися з XI ст. [[Писемність]] на основі [[кирилиця|кирилиці]] та латинської графіки. (Див. [[Прабатьківщина слов’ян]]). |
||
[[bg:Славяни]] |
|||
[[bs:Slaveni]] |
|||
[[de:Slawen]] |
|||
[[en:Slavic peoples]] |
|||
[[eo:Slava Grupo]] |
|||
[[hr:Slaveni]] |
|||
[[lt:Slavai]] |
|||
[[nl:Slavische volkeren]] |
|||
[[pl:Słowianie]] |
|||
[[ro:Slavi]] |
|||
[[sl:Slovani]] |
|||
Версія за 11:45, 22 серпня 2004
Слов’яни - група індоєвропейських народів, які розмовляють слов’янськими мовами. Етногенез достовірно не встановлений. У I тис. н. е. поділилися на 3 групи. Середньовічні автори згадують західних слов’ян - венеди, східних слов’ян - анти і південних слов’ян - склавіни. Займають близько 20% території Європи від Балтійського моря до Адріатичного і від Лаби до Волги. Слов’янські народи почали формуватися у середньовіччі. В наш час до західнослов’янської групи належать польська, верхньо- та нижньолужицька, чеська, словацька та мертві полабська й поморська мови. До східнослов’янських - українська, російська, білоруська. До південнослов’янських - сербська, хорватська, македонська, болгарська мови. Перші слов’янські літературні пам’ятки збереглися з XI ст. Писемність на основі кирилиці та латинської графіки. (Див. Прабатьківщина слов’ян).