Арабський кінь: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.1) (робот додав: nn:Arabarhest |
м r2.7.1) (робот додав: kk:Араб жылқысы |
||
Рядок 47: | Рядок 47: | ||
[[it:Cavallo arabo]] |
[[it:Cavallo arabo]] |
||
[[ja:アラブ種]] |
[[ja:アラブ種]] |
||
[[kk:Араб жылқысы]] |
|||
[[ko:아랍종]] |
[[ko:아랍종]] |
||
[[lt:Arabų arkliai]] |
[[lt:Arabų arkliai]] |
Версія за 06:53, 26 червня 2011
Ара́бський кінь — стародавня порода верхових коней; виведена в центральних районах Аравійського півострова.
В Європі широко відома з 11—12 ст. Арабські коні відзначаються гармонійністю форм, невибагливістю і великою витривалістю.
Масть здебільшого сіра, руда, гніда, рідше ворона і кара.
Шкіра чорна.
Середні проміри (в см) кобил Терського кінного заводу: висота в холці 149,3, коса довжина тулуба 150,2, обхват грудей 174,8, обхват п'ястка 18,4.
За зовнішнім виглядом і окремими особливостями будови тіла А. к. різнотипні. В СРСР розрізняють 3 основні типи:
- сиглаві — коні високої породності, середнього розміру, ніжної конституції;
- кохейлан — коні широкотілі, коротконогі, міцні, середнього розміру;
- хадбан — великі коні яскраво вираженого швидкоалюрного типу.
Арабські коні використані при виведенні орловського рисака, чистокровних верхових коней, тракененського коня та ін. А. к. розводять в Терському кінному заводі.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Арабський кінь |