Конярство: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Sanya3 (обговорення | внесок) |
Sanya3 (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Two year old budjonny stallions in russia.jpg|міні|праворуч|300пкс|]] |
[[Файл:Two year old budjonny stallions in russia.jpg|міні|праворуч|300пкс|]] |
||
'''Коня́рство''' — галузь твариннцтва, яка займається розведенням та використовуванням коней. |
'''Коня́рство''' — галузь твариннцтва, яка займається розведенням та використовуванням коней. Конярство використовує набутки та відкриття [[Гіпологія|гіпології]], науки про коней. |
||
В [[Україна|Україні]] конярство представлено такими напрямками: племінний, робочо-користувальний та спортивний. |
В [[Україна|Україні]] конярство представлено такими напрямками: племінний, робочо-користувальний та спортивний. |
||
Версія за 19:48, 4 липня 2011
Коня́рство — галузь твариннцтва, яка займається розведенням та використовуванням коней. Конярство використовує набутки та відкриття гіпології, науки про коней.
В Україні конярство представлено такими напрямками: племінний, робочо-користувальний та спортивний. Найбільш поширені породи:
- чистокровна верхова, вирощується в 5-ти конезаводах:
- українська верхова — 8;
- російська рисиста — 6;
- орловська рисиста — 5;
- російська ваговозна — 4;
- торійська — 1;
- новоолександрівська ваговозна в 1 конезаводі.
Племінне ядро основних поліпшуючих порід коней зосереджено в 17 кінних заводах України. Дібровський кінний завод виростив чемпіона і рекордиста орловської рисистої породи — жеребця Піона родоначальника нової лінії.
Новоолександрівський кінний завод сконцентрував генофонд ваговозних порід коней, а також створив нову новоолександрівську ваговозну породу, яка має лінії жеребців Кокетливого, Тантала, Стиля, тут вирощено чемпіонів і рекордистів цієї породи.
Деркульський кінний завод[1] вивів лінію жеребця Дугласа, яка розповсюджена в країнах СНД. Крім того, вирощено скакунів, жеребців-плідників. Чемпіонами породи стали жеребці Деракий та Задорний.
Стрілецький кінний завод[2][3] виростив високоякісного «дербіста» чистокровної верхової породи жеребця Брімстона, який дав чотири «дербіста» в тому числі тричі вінчаного жеребця Будинка.
Вихованці Онуфрієвського кінного заводу[4][5] чистокровної верхової породи одержали перемогу в головних традиційних та міжнародних призах; Ринжир, Гугенот, Бравада, Ескадрон, Гудзон, Дегестан, Едіт, Брезент, Хельсинг, Менует, Байкал і інші.
Станом на 1 січня 1998 в Україні налічувалось 736,9 тисяч голів коней. Роботу в галузі конярства координують: корпорація «Конярство України» та асоціація «Укркіньпром». Удосконалення племінних якостей, вирощування та випробування коней зосереджених в конезаводах та іподромах України проводить корпорація «Конярство України».
Асоціація «Укркіньпром» забезпечує господарства і населення України обозними і шкіряно-лимарними виробами, кінно-причепними знаряддями, засобами догляду за кіньми і постійно вдосконалює та впроваджує — у виробництво нові конкурентоспроможні зразки кінно-причепного знаряддя.
