Літота: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
SieBot (обговорення | внесок) м робот добавил: id:Litotes, ru:Литота |
||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
[[fr:Litote]] |
[[fr:Litote]] |
||
[[gl:Lítote]] |
[[gl:Lítote]] |
||
[[id:Litotes]] |
|||
[[it:Litote]] |
[[it:Litote]] |
||
[[nl:Litotes]] |
[[nl:Litotes]] |
||
Рядок 16: | Рядок 17: | ||
[[pl:Litota]] |
[[pl:Litota]] |
||
[[pt:Litotes]] |
[[pt:Litotes]] |
||
[[ru:Литота]] |
|||
[[sv:Litotes]] |
[[sv:Litotes]] |
Версія за 07:07, 24 травня 2007
Літ́ота (грец. litotes - простота, помірність) - троп, різновид метонімії (протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє поменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища.
Приклад літоти з вірша М. Вінграновського "Поїхали у Сквиру, на гриби...", котрий у пуанті розкривається трагічним завбаченням:
Ми карасів наловим до обіду
І серцем захмелієм як на те,
І так поїдемо, і зникнемо без сліду
Що й коров’як на нас не зацвіте.
Літота вживається в різних родах літератури, зокрема і в прозі (оповідання Марка Вовчка "Сестра": бабуся "малесенька, ледве од землі видно").
Літота притаманна народному світосприйманню, зафіксованому у фольклорі (казки "Котигорошко", "Яйце-райце" та ін.), мотивами якого живиться література.
Література
- Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. - К.: ВЦ "Академія", 1997. - с. 434