Ернст Мансфельд: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
ZéroBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: nl:Ernst von Mansfeld |
м r2.6.4) (робот змінив: es:Ernesto von Mansfeld; косметичні зміни |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ернст фон Мансфельд''' -({{lang-de|Peter Ernst II. von Mansfeld}}) (нар. близько [[1580]], помер [[29 листопада]] [[1626]]); воєначальник періоду [[Тридцятирічна війна|тридцятилітньої війни]] який воював на боці [[протестантизм|протестантів]]. |
'''Ернст фон Мансфельд''' -({{lang-de|Peter Ernst II. von Mansfeld}}) (нар. близько [[1580]], помер [[29 листопада]] [[1626]]); воєначальник періоду [[Тридцятирічна війна|тридцятилітньої війни]] який воював на боці [[протестантизм|протестантів]]. |
||
[[ |
[[Файл:Graf ernst von mansfeld.jpg|150px|thumb|right|''Граф Ернст фон Мансфельд'']] |
||
Ернст Мансфельд був позашлюбним сином Петера фон Мансфельда, [[герцог]]а [[Люксембург]]ського. Мансфельд був був професійним військовим найманцем. Воював в [[Угорщина|Угорщині]] на боці [[Священна Римська Імперія|Священної Римської Імперії]], потім був на службі ерцгерцога Леопольда, а потім перейшов на бік [[Габсбурги|Габсбургів]]. Попри те, що сам був [[католицизм|католиком]] під час [[Тридцятилітня війна|тридцятилітньої війни]] пішов на службу до [[протестантизм|протестантів]]. Став одним з найяскравіших полководців першого (''Чеського'') періоду війни. |
Ернст Мансфельд був позашлюбним сином Петера фон Мансфельда, [[герцог]]а [[Люксембург]]ського. Мансфельд був був професійним військовим найманцем. Воював в [[Угорщина|Угорщині]] на боці [[Священна Римська Імперія|Священної Римської Імперії]], потім був на службі ерцгерцога Леопольда, а потім перейшов на бік [[Габсбурги|Габсбургів]]. Попри те, що сам був [[католицизм|католиком]] під час [[Тридцятилітня війна|тридцятилітньої війни]] пішов на службу до [[протестантизм|протестантів]]. Став одним з найяскравіших полководців першого (''Чеського'') періоду війни. |
||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
Похований в [[Спліт]]і. |
Похований в [[Спліт]]і. |
||
==Література== |
== Література == |
||
* Алексеев В.М. ''Тридцатилетняя война''. Л., 1961. |
* Алексеев В.М. ''Тридцатилетняя война''. Л., 1961. |
||
* История Европы. ''От средневековья к новому времени''. М., 1993. Т.3. |
* История Европы. ''От средневековья к новому времени''. М., 1993. Т.3. |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
*[http://genealogy.euweb.cz/mansfeld/mansfeld2.html Prosopography of the Mansfeld family] |
* [http://genealogy.euweb.cz/mansfeld/mansfeld2.html Prosopography of the Mansfeld family] |
||
*[http://www.genealogics.org/getperson.php?personID=I00138821&tree=LEO Peter Ernst von Mansfeld at genealogics.org] |
* [http://www.genealogics.org/getperson.php?personID=I00138821&tree=LEO Peter Ernst von Mansfeld at genealogics.org] |
||
{{DEFAULTSORT:Мансфельд}} |
{{DEFAULTSORT:Мансфельд}} |
||
[[Категорія:Персоналії Ма]] |
[[Категорія:Персоналії Ма]] |
||
[[Категорія:Тридцятирічна війна]] |
[[Категорія:Тридцятирічна війна]] |
||
Рядок 42: | Рядок 43: | ||
[[de:Peter Ernst II. von Mansfeld]] |
[[de:Peter Ernst II. von Mansfeld]] |
||
[[en:Ernst von Mansfeld]] |
[[en:Ernst von Mansfeld]] |
||
[[es: |
[[es:Ernesto von Mansfeld]] |
||
[[fr:Ernst von Mansfeld]] |
[[fr:Ernst von Mansfeld]] |
||
[[it:Ernst von Mansfeld]] |
[[it:Ernst von Mansfeld]] |
Версія за 07:52, 16 липня 2011
Ернст фон Мансфельд -(нім. Peter Ernst II. von Mansfeld) (нар. близько 1580, помер 29 листопада 1626); воєначальник періоду тридцятилітньої війни який воював на боці протестантів.
Ернст Мансфельд був позашлюбним сином Петера фон Мансфельда, герцога Люксембургського. Мансфельд був був професійним військовим найманцем. Воював в Угорщині на боці Священної Римської Імперії, потім був на службі ерцгерцога Леопольда, а потім перейшов на бік Габсбургів. Попри те, що сам був католиком під час тридцятилітньої війни пішов на службу до протестантів. Став одним з найяскравіших полководців першого (Чеського) періоду війни.
В 1618 році, герцог Савойський Емануель І найняв Мансфельда, і послав допомагати чеським протестантам, на чолі 2000 загону. В 1619 році його розбили в битві під Саблатом. Після того він запропонував свої послуги Фердинанду ІІ Габсбургу, і вельми приклався до поразки Фрідріха V Пфальцського, і його втечі з Праги.
В 1621 році знову найнявся до Фрідріха, керувати його загонами. Воював з армією Католицької Ліги в Пфальці. 25 квітня 25 квітня 1622 року розбив графа Тіллі в битві під Вислохом, після чого розграбував Ельзас. Причому не обмежувався в грабунку територією противника, його війська грабували всіх підряд, накладаючи величезні контрибуції на цивільне населення.
В результаті Фрідріх відмовився від послуг Мансфельда і його загонів. Той відразу прилучився до Крістіана Браушвейзького, формально залишаючись на боці протестантів, і разом з ним розграбував Лотарингію. В серпні 1622 року розбив іспанців під Флерюсом. Після чого найнявся на службу до уряду Нідерландів і розпочав похід на Саксонію, грабуючи все підряд.
Як найманець і керівник найманців, Мансфельд в будь який момент міг перервати кампанію, якщо тільки противник пропонував більшу ціну за послуги. У 1624 Мансфельд тричі був в Лондоні де його приймали мало не як героя. Англія доклала всіх зусиль аби забезпечити його війська спорядженням і грошима, щоб дозволити Фрідріху V (родичу короля Якова) повернути собі і протестантам Пфальц.
Тридцятилітня війна вступала в другу фазу, у зв'язку з вступом у конфлікт Данії і Мансфельд розпочав активні дії в Німеччині, на боці протестантів. 25 квітня 1626 року його розгромив Альбрехт Валленштейн в битві під мостом Дессау.
Мансфельд швидко рекрутував новий загін, з яким планував напасти на австрійські землі Габсбургів, однак мусив відступати перед частинами Валленштейна в надії об'єднатись з частинами Бетлена Габора. Але Габор вирішив укласти мир з імперією. Мансфельд вирішив розпустити свій загін, а сам перебрався до Венеції. В дорозі захворів і помер 29 листопада 1626 року. Похований в Спліті.
Література
- Алексеев В.М. Тридцатилетняя война. Л., 1961.
- История Европы. От средневековья к новому времени. М., 1993. Т.3.
- Шиллер И.К. История Тридцатилетней войны. Собр. соч. в 8 тт. М., 1957, т.5.
- F. Stieve, Ernst von Mansfeld (Munich, 1890)
- R. Reuss, Graf Ernst von Mansfeld im böhmischen Kriege (Brunswick, 1865)
- A. C. de Villermont, Ernest de Mansfeldt (Brussels, 1866)
- L. Graf Uetterodt zu Scharfenberg, Ernst Graf zu Mansfeld (Gotha; 1867)
- J. Grossmann, Des Grafen Ernst von Mansfeld letzte Pläne und Thaten (Breslau, 1870)
- E. Fischer, Des Mansfelders Tod (Berlin, 1873)
- S. R. Gardiner, History of England, vols. iv. and v. (1901);
- J. L. Motley, Life and Death of John of Barneveld (ed. 1904; vol. ii)