Збігнев Олесницький: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення, стильові правлення, вікіфікація
Рядок 1: Рядок 1:
{{редагую}}
{{Особа
{{Особа
| ім'я = Збігнєв Олесницький
| ім'я = Збігнєв Олесницький
Рядок 49: Рядок 48:
}}
}}
'''Збі́гнєв Олесни́цький''' ({{lang-pl|Zbigniew Oleśnicki}}), ([[5 грудня]] [[1389]], [[:pl:Sienno (województwo mazowieckie)|Сєнно]] — [[1 квітня]] [[1455]], [[Сандомир]]) — [[єпископ]] [[краків]]ський ([[1423]]—[[1455]]), перший [[кардинал]] [[Поляки|
'''Збі́гнєв Олесни́цький''' ({{lang-pl|Zbigniew Oleśnicki}}), ([[5 грудня]] [[1389]], [[:pl:Sienno (województwo mazowieckie)|Сєнно]] — [[1 квітня]] [[1455]], [[Сандомир]]) — [[єпископ]] [[краків]]ський ([[1423]]—[[1455]]), перший [[кардинал]] [[Поляки|
польського]] походження (з [[1449]] року), впливовий [[державний діяч]] та [[дипломат]].
польського]] походження (з [[1449]] року). [[Регент]] [[Польське королівство|Польського королівства]] ([[1434]]—[[1447]]), впливовий [[державний діяч]] та [[дипломат]].


== Біографія ==
== Біографія ==


Збігнєв Олесницький народився 5 грудня 1389 року в [[:pl:Sienno (województwo mazowieckie)|Сєнно]] (нині&nbsp;— [[Мазовецьке воєводство]]). За повідомленнями [[Ян Длугош|Яна Длугоша]]<ref>[http://www.vostlit.info/Texts/rus5/Dlugos/frametext4.htm ''Ян Длугош.'' Грюнвальдская битва.&nbsp;— [[Москва|М]].: Изд. АН СССР, [[1962]]]</ref>, брав участь у [[Грюнвальдська битва|Грюнвальдській битві]], де врятував життя [[Ягайло|Ягайлу]], закривший його щитом.
Збігнєв Олесницький народився [[5 грудня]] [[1389]] року в [[:pl:Sienno (województwo mazowieckie)|Сєнно]] (нині&nbsp;— [[Мазовецьке воєводство]]). Походив з польського [[Дворяни|дворянського]] роду Дембно з Олесниці.


За повідомленнями [[Ян Длугош|Яна Длугоша]]<ref>[http://www.vostlit.info/Texts/rus5/Dlugos/frametext4.htm ''Ян Длугош.'' Грюнвальдская битва.&nbsp;— [[Москва|М]].: Изд. АН СССР, [[1962]]]</ref>, брав участь у [[Грюнвальдська битва|Грюнвальдській битві]], де врятував життя [[Ягайло|Ягайлу]], закривший його щитом.
По закінченню [[Ягеллонський університет|Краківської Академії]] почав працювати в [[Король Польщі|королівській]] канцелярії.


По закінченню [[Ягеллонський університет|Краківської Академії]] почав працювати в [[Король Польщі|королівській]] канцелярії [[секретар]]ем; став членом королівської [[Таємна рада|таємної ради]]. В [[1412]] році був посвячений в [[сан]] [[священик]]а.
[[18 грудня]] [[1423]] року Збігнєв Олесницький був висвячений на [[капелан]]а, а наступного дня на краківського єпископа.


[[18 грудня]] [[1423]] року Збігнєв Олесницький був висвячений на [[капелан]]а, а наступного дня на краківського єпископа. У [[1433]] році був делегатом на [[Базельський собор|Базельському соборі]].
Після загибелі у [[1444]] році короля [[Владислав III Варненчик|Владислава III]] Олесницький здійснював значний вплив на політичне життя в країні. До початку правління [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV Ягеллончика]] він фактично зосередив владу в своїх руках.


Олесницький проявив себе як вправний [[політик]] та дипломат, який підтримував інтереси церкви та дворянства на противагу королю. В березні [[1430]] року за його участі була заключена польсько-[[Угорське королівство|угорська]] [[унія]], а в [[1440]] році він домігся обмеження королівської влади в обмін на визнання [[магнат]]ами [[Владислав III Варненчик|Владислава III]] спадкоємцем престолу.
У [[1449]] році Збігнєв Олесницький став першим польським [[ієрарх]]ом, який прийняв [[титул]] кардинала. Він був рішучим противником [[Гуситський рух|гуситського руху]] в [[Королівство Богемія|Чехії]], пропагував [[культ]] Святого Станіслава та спряв створенню релігійних [[Братство|братств]].

В [[1439]] році [[Римський Папа|Папа]] [[Євгеній IV]] призначив Олесницького кардиналом. Таким чином він став першим польським [[ієрарх]]ом, який прийняв цей [[титул]].

Після загибелі у [[1444]] році короля Владислава III Олесницький здійснював значний вплив на політичне життя в країні. До початку правління [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV Ягеллончика]] він фактично зосередив владу в країні у своїх руках.

Збігнєв Олесницький був рішучим противником поширення [[Гуситський рух|гуситського руху]] на територію Польщі; для придушення гуситів він закликав до [[Краків|Кракова]] проповідника [[Йоан Капістран|Йоана Капістрана]] та [[францисканці]]в. Єпископ сприяв створенню релігійних [[Братство|братств]] та розвитку освіти, зокрема, в Краківському університеті, пропагував [[культ]] Святого Станіслава.


Помер [[1 квітня]] [[1455]] року. Похований у [[Вавельська катедра|Кафедральному соборі святих Станіслава і Вацлава]] на [[Вавель|Вавелі]].
Помер [[1 квітня]] [[1455]] року. Похований у [[Вавельська катедра|Кафедральному соборі святих Станіслава і Вацлава]] на [[Вавель|Вавелі]].

Версія за 09:34, 1 серпня 2011

Збігнєв Олесницький
пол. Zbigniew Oleśnicki
Псевдо Zbigniew z Oleśnicy
Народився 5 грудня 1389
Сєнно,
Польща Королівство Польське
Помер 1 квітня 1455
Сандомир,
Польща Королівство Польське
Поховання катедра святих Станіслава і Вацлава
Країна  Королівство Польське
Національність поляк
Діяльність дипломат, католицький священник, католицький єпископ
Alma mater Ягеллонський університет
Учасник Велика війна 1409-1411
Титул єпископ краківський,
титулярний кардинал Санта Пріска
Посада кардинал[1], bishop of Krakowd і кардинал-священник
Термін 1423-1455
Конфесія католицька церква[1]
Рід Олесницькі гербу Дембно[d]
Батько Ян з Олесниці
Брати, сестри Ян Ґловач-Олешніцький
Герб
Герб

Герб Збігнєва Олесницького — Дембно

Збі́гнєв Олесни́цький (пол. Zbigniew Oleśnicki), (5 грудня 1389, Сєнно — 1 квітня 1455, Сандомир) — єпископ краківський (14231455), перший кардинал польського походження (з 1449 року). Регент Польського королівства (14341447), впливовий державний діяч та дипломат.

Біографія

Збігнєв Олесницький народився 5 грудня 1389 року в Сєнно (нині — Мазовецьке воєводство). Походив з польського дворянського роду Дембно з Олесниці.

За повідомленнями Яна Длугоша[2], брав участь у Грюнвальдській битві, де врятував життя Ягайлу, закривший його щитом.

По закінченню Краківської Академії почав працювати в королівській канцелярії секретарем; став членом королівської таємної ради. В 1412 році був посвячений в сан священика.

18 грудня 1423 року Збігнєв Олесницький був висвячений на капелана, а наступного дня на краківського єпископа. У 1433 році був делегатом на Базельському соборі.

Олесницький проявив себе як вправний політик та дипломат, який підтримував інтереси церкви та дворянства на противагу королю. В березні 1430 року за його участі була заключена польсько-угорська унія, а в 1440 році він домігся обмеження королівської влади в обмін на визнання магнатами Владислава III спадкоємцем престолу.

В 1439 році Папа Євгеній IV призначив Олесницького кардиналом. Таким чином він став першим польським ієрархом, який прийняв цей титул.

Після загибелі у 1444 році короля Владислава III Олесницький здійснював значний вплив на політичне життя в країні. До початку правління Казимира IV Ягеллончика він фактично зосередив владу в країні у своїх руках.

Збігнєв Олесницький був рішучим противником поширення гуситського руху на територію Польщі; для придушення гуситів він закликав до Кракова проповідника Йоана Капістрана та францисканців. Єпископ сприяв створенню релігійних братств та розвитку освіти, зокрема, в Краківському університеті, пропагував культ Святого Станіслава.

Помер 1 квітня 1455 року. Похований у Кафедральному соборі святих Станіслава і Вацлава на Вавелі.

Примітки

Джерела