Паращук Михайло Іванович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 56: Рядок 56:
[[Категорія:Персоналії Па]]
[[Категорія:Персоналії Па]]
[[Категорія:Скульптори]]
[[Категорія:Скульптори]]
[[Категорія:Українські архітектори]]
[[Категорія:Народились 16 листопада]]
[[Категорія:Народились 16 листопада]]
[[Категорія:Народились 1878]]
[[Категорія:Народились 1878]]
Рядок 61: Рядок 62:
[[Категорія:Померли 1963]]
[[Категорія:Померли 1963]]
[[Категорія:Українці Болгарії]]
[[Категорія:Українці Болгарії]]
[[Категорія:Персоналії:Болгарія]]
[[Категорія:Історія Болгарії]]


[[bg:Михайло Парашчук]]
[[bg:Михайло Парашчук]]

Версія за 21:01, 3 серпня 2011

Паращук Михайло
Народився 16 листопада 1878 року
Варваринці (Тернопільська область)
Помер 24 грудня 1963 року
Софія
Поховання Центральний цвинтар Софіїd
Діяльність архітектор, скульптор
Галузь скульптура
Відомий завдяки скульптор
Alma mater Віденська академія мистецтв
Вчителі Оґюст Роден
Заклад Мюнхенська академія мистецтв
Членство Міжнародний комітет Червоного Хреста
Нагороди Болгарський орден Кирила і Мефодія

Миха́йло Іва́нович Паращу́к (*16 листопада 1878, Варваринці Тернопільської області — †24 грудня 1963, Софія, Болгарія) — скульптор і громадський діяч.

З біографії

Народився у селі Варваринці на Тернопільщині. Навчався в Краківській та Віденській академіях мистецтв, Академії Жуліана та майстернях Родена у Франції. Працював у Львові, Варшаві (19021905), Мюнхені (19081911), Києві (19111913). У 1913 році Паращук при переїзді австро-російського кордону був затриманий австрійськими властями, звинувачений у шпіонажі й ув'язнений в концтаборі Талергоф (Штирія). В 1914 році вдалося вибратися з табору. Під час Першої світової війни в 19141918 роках був активним членом Союзу визволення України. В 19151918 роках вів курси скульптури, гончарства і різьби по дереву для полонених солдат-українців російської армії в таборах Раштаті і Венцлярі. В 1918 році повернувся в Україну. З 1920 року — секретар, а згодом голова дипломатичної місії УНР у Таллінні, радник представництва УНР у Литві.

З 1921 (за іншими даними з 1923 року) Паращук оселився в Софії (Болгарія), де відкрив свою мистецьку школу. Брав активну участь у громадському житті української еміграції. В 19201930-х роках. Був активним діячем болгарсько-українського Товариства, організував з'їзд української еміграції. Помер і похований у Софії.

Роботи

Львів. Площа Міцкевича. Найвідоміша робота М. Паращука — пам'ятник Адаму Міцкевичу (Львів)

Протягом своєї творчості виконав близько 30 скульптурних портретів:

Паращук — автор (разом з А. Попелем) пам'ятників А. Міцкевичу Львові (1905-06), загиблим воїнам у таборах полонених у Венцлярі та Раштаті, пам'ятникана могилі М. Драгоманова у Софії (1932). Створив ряд монументально-декоративних скульптур для будівель болгарської столиці, якими прикрашено Військову академію, Народну бібліотеку, Софійський університет, Музичний театр.

У ранніх творах переважає нахил до роденівського імпресіонізму і психологізму, в болгарський період творчості домінує академічний стиль.

Нагороди

Михайло Паращук — учасник і переможець численних міжнародних виставок.

Серед його нагород — орден Кирила і Мефодія Болгарії.

Література