Готторпський глобус: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Vovchyck (обговорення | внесок)
29 629 редагувань
Немає опису редагування
Vovchyck (обговорення | внесок)
29 629 редагувань
Рядок 5: Рядок 5:
== Історія ==
== Історія ==


Робота зі створення великого Глобуса-планетарію почалася за розпорядженням Готторпского герцога [[Фрідріх III Гольштейн-Готторпскій | Фрідріха III]] в 1651 р. Автор проекту - [[Олеарий | Адам Олеарий]] (1599-1671). У 1651-1652 рр.. в м. Хестеберге були виготовлені деталі каркаса і несучі конструкції глобуса. У 1652-1654 був зібраний механізм, а також дерев'яна платформа з сидінням для глядачів всередині глобуса. У 1655 р. обидві поверхні глобуса були облицьовані мідними листами, відполіровані і обклеєні полотном. У 1656-1658 рр.. створювалася зовнішня (географічна) карта і наносилася розмітка на внутрішню (зоряну) карту (у тому числі зміцнювалися металеві зірочки). <ref> Карпеєв Е. П. Великий Готторпскій Глобус. СПб., 2000. С. 13. </ Ref> У 1662-1664 рр.. до механізму глобуса був підведений водяній привід. У середині 1664 спадкоємець Фрідріха III, [[Крістіан Альбрехт Гольштейн-Готторпскій | Крістіан Альбрехт]], урочисто відкрив павільйон Великого Готторского Глобуса-Планетарію. 10 липня 1713 єпископ-адміністратор Готторпского герцогства [[Християн Серпень Гольштейн-Готторпскій | Крістіан серпня]] підписав ордер про передачу глобуса в [[Петербург]] як дипломатичного подарунка [[Петро Великий | Петру Великому]]. 20 березня 1717 глобус прибув до Петербурга, де згодом був встановлений в будівлі Кунсткамери. <ref> Там же. С. 37. </ Ref>
Робота зі створення великого Глобуса-планетарію почалася за розпорядженням Готторпского герцога [[Фрідріх III Гольштейн-Готторпскій | Фрідріха III]] в 1651 р. Автор проекту - [[Олеарий | Адам Олеарий]] (1599-1671). У 1651-1652 рр.. в м. Хестеберге були виготовлені деталі каркаса і несучі конструкції глобуса. У 1652-1654 був зібраний механізм, а також дерев'яна платформа з сидінням для глядачів всередині глобуса. У 1655 р. обидві поверхні глобуса були облицьовані мідними листами, відполіровані і обклеєні полотном. У 1656-1658 рр.. створювалася зовнішня (географічна) карта і наносилася розмітка на внутрішню (зоряну) карту (у тому числі зміцнювалися металеві зірочки). <ref> Карпеєв Е. П. Великий Готторпскій Глобус. СПб., 2000. С. 13. </ Ref> У 1662-1664 рр.. до механізму глобуса був підведений водяній привід. У середині 1664 спадкоємець Фрідріха III, [[Крістіан Альбрехт Гольштейн-Готторпскій | Крістіан Альбрехт]], урочисто відкрив павільйон Великого Готторского Глобуса-Планетарію. 10 липня 1713 єпископ-адміністратор Готторпского герцогства [[Християн Серпень Гольштейн-Готторпскій | Крістіан серпня]] підписав ордер про передачу глобуса в [[Петербург]] як дипломатичного подарунка [[Петро Великий | Петру Великому]]. 20 березня 1717 глобус прибув до Петербурга, де згодом був встановлений в будівлі Кунсткамери. <ref> Там же. С. 37. </Ref>


У 1747 р. глобус згорів під час сильної пожежі. Відновлення глобуса на підставі збережених металевих конструкцій глобуса тривало до кінця XVIII ст. У 1750-1753 рр.. для розміщення глобуса за проектом архітектора [[Шумахер Йоганн Якоб | І. Я. Шумахера]] було побудовано спеціальне приміщення - Глобусний будиночок - де глобус перебував до 1901 р., коли був переміщений в «[[Адміралтейство (Царське Село) | Адміралтейство]]» [[Царське село | Царського села]].
У 1747 р. глобус згорів під час сильної пожежі. Відновлення глобуса на підставі збережених металевих конструкцій глобуса тривало до кінця XVIII ст. У 1750-1753 рр.. для розміщення глобуса за проектом архітектора [[Шумахер Йоганн Якоб | І. Я. Шумахера]] було побудовано спеціальне приміщення - Глобусний будиночок - де глобус перебував до 1901 р., коли був переміщений в «[[Адміралтейство (Царське Село) | Адміралтейство]]» [[Царське село | Царського села]].

Версія за 08:31, 15 серпня 2011

Великий Готторпскій глобус в експозиції Кунсткамери .

Великий Готторпскій (академічний) глобус-планетарій - перший і колись найбільший у світі глобус -планетарій, діаметром 3,1 метра; пам'ятник науки і техніки I категорії [1].

Історія

Робота зі створення великого Глобуса-планетарію почалася за розпорядженням Готторпского герцога Фрідріха III в 1651 р. Автор проекту - Адам Олеарий (1599-1671). У 1651-1652 рр.. в м. Хестеберге були виготовлені деталі каркаса і несучі конструкції глобуса. У 1652-1654 був зібраний механізм, а також дерев'яна платформа з сидінням для глядачів всередині глобуса. У 1655 р. обидві поверхні глобуса були облицьовані мідними листами, відполіровані і обклеєні полотном. У 1656-1658 рр.. створювалася зовнішня (географічна) карта і наносилася розмітка на внутрішню (зоряну) карту (у тому числі зміцнювалися металеві зірочки). Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>

У 1747 р. глобус згорів під час сильної пожежі. Відновлення глобуса на підставі збережених металевих конструкцій глобуса тривало до кінця XVIII ст. У 1750-1753 рр.. для розміщення глобуса за проектом архітектора І. Я. Шумахера було побудовано спеціальне приміщення - Глобусний будиночок - де глобус перебував до 1901 р., коли був переміщений в « Адміралтейство» Царського села.

У 1942-1947 рр.. глобус перебував у Німеччині (спершу в м. Нойштедт, потім у м. Любек), куди був вивезений німецькими військами. <ref> Der neue Gottorfer Globus / hrsgb. von Herwig Guratzscgh. [Berlin], 2005. S. 92. </ Ref> У 1948 р. глобус був повернутий Радянському Союзу і перевезений в м. Ленінград. Для його розміщення за проектом першого директора Музею М. В. Ломоносова, архітектора Р. І. Каплан-Інгеля була заново відбудована вежа Кунсткамери, в якій глобус знаходиться в даний момент. Сьогодні Великий Готторпскій (Академічний) Глобус-Планетарій є експонатом Музею антропології та етнографії ім. Петра Великого (Кунсткамера) Російської академії наук, інвентарний номер МЛ-2663. Проте побачити його може не кожний відвідувач, а тільки той, хто оплатить екскурсію по 4-му та 5-му поверху Кунсткамери.

Творці глобуса

  • Олеарий (Ольшлегель) Адам(Olearius (Öhlschlegel) Adam, 1599-1671) - придворний астроном і бібліотекар Готторпского герцога, секретар посольства Голштінії в Росію 1633-1634 рр.. Автор проекту великого глобуса.
  • Беш Андреас(Bösch Andreas) - інженер, керівник робіт з будівництва Глобуса.
  • Лоренц Карстон(Lorenz Karatens) - агент, що забезпечував поставку матеріалів для виготовлення глобуса.
  • Лоренц Крістіан(Lorenz Christian) - майстер-красномеднік, здійснив облицювання і полірування глобуса.
  • Наннен Йохан(Nannen Johann) - годинниковий майстер, творець механізму глобуса.
  • Кох Отто(Koch Otto) - гравер, завдав розмітку на мідні шкали всередині глобуса.
  • Мюллер Ганс(Müller Hans) - художник, творець карти небесної сфери, розташованої на внутрішній поверхні глобуса.

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Готторпський глобус
  • Карпеєв Е. П. Великий Готторпскій Глобус. СПб., 2000.
  • Der neue Gottorfer Globus / hrsgb. von Herwig Guratzscgh. [Berlin], 2005.

Див також

Примітки

  1. ↑ За висновку експертної ради Політехнічного музею
Стародавній світ
Nova totius Terrarum Orbis geographica ac hydrographica tabula
Середньовіччя
Mappa mundi
Портолани
Доба великих
географічних відкриттів
Новий час
Глобуси
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Готторпський_глобус&oldid=7437453