Готторпський глобус: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Orestsero (обговорення | внесок)
16 045 редагувань
Orestsero (обговорення | внесок)
16 045 редагувань
Рядок 7: Рядок 7:
Робота зі створення великого Глобуса-планетарія розпочалася за розпорядженням Готорпського герцога [[Фрідріх III Гольштейн-Готорпський | Фрідріха III]] в 1651 р. Автор проекту - [[Олеарій | Адам Олеарій]] (1599-1671). В 1651-1652 рр. в м. Хестеберзі були виготовлені деталі каркаса і несучі конструкції глобуса. У 1652-1654 рр. було зібрано механізм, а також дерев'яну платформу з сидінням для глядачів всередині глобуса. У 1655 р. обидві поверхні глобуса були облицьовані мідними листами, відполіровані і обклеєні полотном. У 1656-1658 рр. створювалася зовнішня (географічна) карта і наносилася розмітка на внутрішню (зоряну) карту (у тому числі зміцнювалися металеві зірочки).<ref> Карпеев Е.П. Большой Готторпский Глобус. СПб., 2000. С. 13.</Ref> У 1662-1664 рр. до механізму глобуса було підведено водяний привід. У середині 1664 р. спадкоємець Фрідріха III, [[Крістіан Альбрехт Гольштейн-Готторпський | Крістіан Альбрехт]], урочисто відкрив павільйон Великого Готорпського Глобуса-Планетарію. 10 липня 1713 р. єпископ-адміністратор Готорпського герцогства [[Християн Август Гольштейн-Готорпський | Крістіан Август]] підписав ордер про передачу глобуса в [[Петербург]] як дипломатичного подарунка [[Петро Великий | Петру Великому]]. 20 березня 1717 р. глобус прибув до Петербурга, де згодом був встановлений в будівлі Кунсткамери.<ref> Там же. С. 37. </Ref>
Робота зі створення великого Глобуса-планетарія розпочалася за розпорядженням Готорпського герцога [[Фрідріх III Гольштейн-Готорпський | Фрідріха III]] в 1651 р. Автор проекту - [[Олеарій | Адам Олеарій]] (1599-1671). В 1651-1652 рр. в м. Хестеберзі були виготовлені деталі каркаса і несучі конструкції глобуса. У 1652-1654 рр. було зібрано механізм, а також дерев'яну платформу з сидінням для глядачів всередині глобуса. У 1655 р. обидві поверхні глобуса були облицьовані мідними листами, відполіровані і обклеєні полотном. У 1656-1658 рр. створювалася зовнішня (географічна) карта і наносилася розмітка на внутрішню (зоряну) карту (у тому числі зміцнювалися металеві зірочки).<ref> Карпеев Е.П. Большой Готторпский Глобус. СПб., 2000. С. 13.</Ref> У 1662-1664 рр. до механізму глобуса було підведено водяний привід. У середині 1664 р. спадкоємець Фрідріха III, [[Крістіан Альбрехт Гольштейн-Готторпський | Крістіан Альбрехт]], урочисто відкрив павільйон Великого Готорпського Глобуса-Планетарію. 10 липня 1713 р. єпископ-адміністратор Готорпського герцогства [[Християн Август Гольштейн-Готорпський | Крістіан Август]] підписав ордер про передачу глобуса в [[Петербург]] як дипломатичного подарунка [[Петро Великий | Петру Великому]]. 20 березня 1717 р. глобус прибув до Петербурга, де згодом був встановлений в будівлі Кунсткамери.<ref> Там же. С. 37. </Ref>


У 1747 р. глобус згорів під час сильної пожежі. Відновлення глобуса на підставі збережених металевих конструкцій глобуса тривало до кінця XVIII ст. У 1750-1753 рр.. для розміщення глобуса за проектом архітектора [[Шумахер Йоганн Якоб | І. Я. Шумахера]] було побудовано спеціальне приміщення - Глобусний будиночок - де глобус перебував до 1901 р., коли був переміщений в «[[Адміралтейство (Царське Село) | Адміралтейство]]» [[Царське село | Царського села]].
У 1747 р. глобус згорів під час сильної пожежі. Відновлення глобуса на підставі збережених металевих конструкцій глобуса тривало до кінця XVIII ст. У 1750-1753 рр. для розміщення глобуса за проектом архітектора [[Шумахер Йоганн Якоб | І.Я. Шумахера]] було побудовано спеціальне приміщення - Глобусний будиночок - де глобус перебував до 1901 р., коли був переміщений до «Адміралтейства» Царського села.


У 1942-1947 рр.. глобус перебував у Німеччині (спершу в м. [[Нойштедт]], потім у м. [[Любек]]), куди був вивезений німецькими військами. <ref> Der neue Gottorfer Globus / hrsgb. von Herwig Guratzscgh. [Berlin], 2005. S. 92. </Ref> У 1948 р. глобус був повернутий Радянському Союзу і перевезений в м. [[Ленінград]]. Для його розміщення за проектом першого директора [[Музей М.В. Ломоносова | Музею М. В. Ломоносова]], архітектора [[Каплан-Інгель Роберт Ісаакович | Р. І. Каплан-Інгеля]] була заново відбудована вежа [[Кунсткамера | Кунсткамери]], в якій глобус знаходиться в даний момент. Сьогодні Великий Готторпскій (Академічний) Глобус-Планетарій є експонатом Музею антропології та етнографії ім. Петра Великого (Кунсткамера) Російської академії наук, інвентарний номер МЛ-2663. Проте побачити його може не кожний відвідувач, а тільки той, хто оплатить екскурсію по 4-му та 5-му поверху Кунсткамери.
У 1942-1947 рр. глобус перебував у Німеччині (спершу в м. Нойштедт, потім у м. Любек), куди був вивезений німецькими військами.<ref> Der neue Gottorfer Globus / hrsgb. von Herwig Guratzscgh. [Berlin], 2005. S. 92.</Ref> У 1948 р. глобус був повернутий Радянському Союзу і перевезений в м. Ленінград. Для його розміщення за проектом першого директора Музею М. В. Ломоносова, архітектора Р.І. Каплан-Інгеля була заново відбудована вежа Кунсткамери, в якій глобус знаходиться в даний момент. Сьогодні Великий Готорпський (Академічний) Глобус-Планетарій є експонатом Музею антропології та етнографії ім. Петра Великого (Кунсткамера) Російської академії наук, інвентарний номер МЛ-2663. Проте побачити його може не кожний відвідувач, а тільки той, хто оплатить екскурсію по 4-му та 5-му поверхах Кунсткамери.


== Творці глобуса ==
== Творці глобуса ==

Версія за 08:49, 15 серпня 2011

Великий Готорпський глобус в експозиції Кунсткамери.

Великий Готорпський (академічний) глобус-планетарій - перший і колись найбільший у світі глобус-планетарій, діаметром 3,1 метра; пам'ятник науки і техніки I категорії[1].

Історія

Робота зі створення великого Глобуса-планетарія розпочалася за розпорядженням Готорпського герцога Фрідріха III в 1651 р. Автор проекту - Адам Олеарій (1599-1671). В 1651-1652 рр. в м. Хестеберзі були виготовлені деталі каркаса і несучі конструкції глобуса. У 1652-1654 рр. було зібрано механізм, а також дерев'яну платформу з сидінням для глядачів всередині глобуса. У 1655 р. обидві поверхні глобуса були облицьовані мідними листами, відполіровані і обклеєні полотном. У 1656-1658 рр. створювалася зовнішня (географічна) карта і наносилася розмітка на внутрішню (зоряну) карту (у тому числі зміцнювалися металеві зірочки).[2] У 1662-1664 рр. до механізму глобуса було підведено водяний привід. У середині 1664 р. спадкоємець Фрідріха III, Крістіан Альбрехт, урочисто відкрив павільйон Великого Готорпського Глобуса-Планетарію. 10 липня 1713 р. єпископ-адміністратор Готорпського герцогства Крістіан Август підписав ордер про передачу глобуса в Петербург як дипломатичного подарунка Петру Великому. 20 березня 1717 р. глобус прибув до Петербурга, де згодом був встановлений в будівлі Кунсткамери.[3]

У 1747 р. глобус згорів під час сильної пожежі. Відновлення глобуса на підставі збережених металевих конструкцій глобуса тривало до кінця XVIII ст. У 1750-1753 рр. для розміщення глобуса за проектом архітектора І.Я. Шумахера було побудовано спеціальне приміщення - Глобусний будиночок - де глобус перебував до 1901 р., коли був переміщений до «Адміралтейства» Царського села.

У 1942-1947 рр. глобус перебував у Німеччині (спершу в м. Нойштедт, потім у м. Любек), куди був вивезений німецькими військами.[4] У 1948 р. глобус був повернутий Радянському Союзу і перевезений в м. Ленінград. Для його розміщення за проектом першого директора Музею М. В. Ломоносова, архітектора Р.І. Каплан-Інгеля була заново відбудована вежа Кунсткамери, в якій глобус знаходиться в даний момент. Сьогодні Великий Готорпський (Академічний) Глобус-Планетарій є експонатом Музею антропології та етнографії ім. Петра Великого (Кунсткамера) Російської академії наук, інвентарний номер МЛ-2663. Проте побачити його може не кожний відвідувач, а тільки той, хто оплатить екскурсію по 4-му та 5-му поверхах Кунсткамери.

Творці глобуса

  • Олеарий (Ольшлегель) Адам(Olearius (Öhlschlegel) Adam, 1599-1671) - придворний астроном і бібліотекар Готторпского герцога, секретар посольства Голштінії в Росію 1633-1634 рр.. Автор проекту великого глобуса.
  • Беш Андреас(Bösch Andreas) - інженер, керівник робіт з будівництва Глобуса.
  • Лоренц Карстон(Lorenz Karatens) - агент, що забезпечував поставку матеріалів для виготовлення глобуса.
  • Лоренц Крістіан(Lorenz Christian) - майстер-красномеднік, здійснив облицювання і полірування глобуса.
  • Наннен Йохан(Nannen Johann) - годинниковий майстер, творець механізму глобуса.
  • Кох Отто(Koch Otto) - гравер, завдав розмітку на мідні шкали всередині глобуса.
  • Мюллер Ганс(Müller Hans) - художник, творець карти небесної сфери, розташованої на внутрішній поверхні глобуса.

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Готторпський глобус
  • Карпеєв Е. П. Великий Готторпскій Глобус. СПб., 2000.
  • Der neue Gottorfer Globus / hrsgb. von Herwig Guratzscgh. [Berlin], 2005.

Див також

Примітки

  1. ↑ За висновку експертної ради Політехнічного музею
  2. ↑ Карпеев Е.П. Большой Готторпский Глобус. СПб., 2000. С. 13.
  3. ↑ Там же. С. 37.
  4. ↑ Der neue Gottorfer Globus / hrsgb. von Herwig Guratzscgh. [Berlin], 2005. S. 92.
Стародавній світ
Nova totius Terrarum Orbis geographica ac hydrographica tabula
Середньовіччя
Mappa mundi
Портолани
Доба великих
географічних відкриттів
Новий час
Глобуси
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Готторпський_глобус&oldid=7437571