Альбіон Смол

Альбіон Вудбері Смол
Народився	11 травня 1854 Бакфілд, США
Помер	24 березня 1926 Чикаґо, США
Поховання	Newton Cemeteryd
Країна	США
Діяльність	соціолог, соціал-дарвініст
Відомий завдяки	президент Американського соціологічного товариства, засновник першого факультету соціології в США
Alma mater	Університет Джонса Гопкінса
Науковий керівник	Річард Теодор Елі і Herbert Baxter Adamsd
Знання мов	англійська
Заклад	Colby Colleged і Чиказький університет
Посада	President of the American Sociological Associationd
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Альбіон Ву́дбері Смо́л (англ. Albion Woodbury Small, 11 травня 1854, Бакфілд — 24 березня, 1926, Чикаґо) — американський соціолог і педагог. Відіграв важливу роль у створенні та розвитку соціологічної науки та професії у Сполучених Штатах.

Життєвий шлях та освітня кар'єра

Альбіон Смол народився у сім'ї преподобного Альбіона Кіта Периса Смола і Лінкольн Вудбері. Вихований був у суворому релігійному дусі, що відобразилося в його творчості, зокрема думці, що соціологія повинна бути етичної наукою. Смол закінчив коледж Колбі в Вотервілі (штат Мен) 1876 року, і з благословення батьків вирушив вивчати богослов'я в баптистській Ньютонській богословській семінарії, яку закінчив у 1879 році. У семінарії Смол зацікавився німецькою філософською думкою і вирушив до Німеччини, щоб вивчити історію, соціальну економіку і політику. Навчався з 1879 по 1881 роки в Лейпцизькому університеті та Гумбольдтівському університеті Берліна. Освітня подорож Смола до Європи сприяла знайомству американських суспільствознавців з ідеями європейських соціологів та налагодженню наукової співпраці. У 1881 році одружився з Валерією фон Масоу, з якою мав дитину.

Після повернення з Європи Смол пішов вчити історію та політичну економію в Коледжі Колбі. Він почав цікавитися соціологією, яка тоді тільки почала формуватися як окрема галузь, а потім вступив до Університету Джона Гопкінза в Балтиморі, де отримав освіту з історії та економіки. Навчання в Університеті Джона Гопкінса тривало з 1888 по 1889 роки і завершилося отриманням ступеня доктора філософії за дисертацію «Початок американської нації: Конституційні відносини між Континентальним конгресом та колоніями і штатами з 1774 по 1789 роки».

В 1889 році Альбіон Смол став президентом Коледжу Колбі, відтак пробувши на цій посаді до 1892 року. У Колбі він відразу ж реорганізував філософський факультет, додавши новий курс із соціології. Разом з Джорджем Вінсентом він опублікував перший у світі підручник із соціології «Вступ до вивчення суспільства» (1894 року).

У 1892 році Смол покинув Колбі та перейшов працювати до Чиказького університету. 1892 року він заснував у цьому університеті перший факультет соціології, який і очолював протягом 30 років. Це був перший акредитований факультет соціології в американських університетах, який незабаром стане чільним центром розвитку соціологічної думки в США.

1895 року Альбіон Смол заснував «Американський журнал соціології». Впродовж 1905—1925 років він займав посаду декана Вищої школи мистецтв і літератури в Чиказькому університеті, а протягом 1912—1913 років — посаду президента Американського соціологічного товариства. Вийшов на пенсію в 1925 році.

Основні ідеї

Смол вважав, що всі науки про суспільство повинні співпрацювати між собою, і його праці відображають цю думку. Історики, економісти та політологи — всі вони, на думку Смола, мали дуже вузьке коло інтересів і часто працювали окремо один від одного. Його богословські та філософські студії демонструють широке розуміння науки про людину, метою якої має бути об'єднання розрізнених галузей досліджень. Над цією метою він працював аж до смерті.

Написав кілька великих праць, пов'язаних із економікою та політикою, зокрема «Адам Сміт і сучасна соціологія» (1907), в якій спробував витлумачити моральний і філософський зміст «Багатства націй» Адама Сміта.

Крім того Смол приділяв значну увагу етичним принципам у соціології. На його думку, метою соціології має бути керування соціальними реформами у суспільстві загалом. Таким чином, етика є неодмінною для пошуку шляхів поліпшення соціальних інститутів.

Соціальний дарвінізм Альбіона Смола

Альбіон Смол розглядає інтерес як головну одиницю соціологічного дослідження: поняття інтересу, на його думку, покликане відіграти в соціології ту саму роль, яку поняття «атом» відіграло у фізиці. Все соціальне життя в кінцевому підсумку полягає «в процесі розвитку, пристосування та задоволення інтересів».

Смол досить туманно визначає інтерес як «незадоволену здатність, відповідну нереалізованої умові і спрямовану на таку дію, яка реалізує зазначену умову». Найбільш загальними класами інтересів Смол вважає такі шість: здоров'я, добробут, спілкування, пізнання, красу та справедливість. Інтерес має два аспекти: суб'єктивний — бажання; і об'єктивний — те, в чому відчувається потреба, «бажана річ».

Соціальні явища загалом, згідно зі Смолом, являють собою результат взаємодії трьох основних чинників: 1) природи; 2) індивідів; 3) інститутів, або способів асоціації між індивідами".

З усіх соціал-дарвіністських теорій у соціології теорія Смола містить у собі найменше специфічних рис соціал-дарвінізму. Хоча Смол вважав біологічні аналогії в соціальній науці одним з неминучих етапів розвитку, він пов'язував подальший прогрес соціології з переходом від біологічних аналогій до безпосереднього аналізу реальних соціальних процесів. Конфлікт для Смола не був універсальним чинником соціального життя. Він трактував його як одну з форм взаємодії людей, яка домінувала головно на ранніх етапах історичного розвитку.

Конструкції Смола позбавлені концептуальної строгості: аналізуючи величезну кількість понять («асоціація», «соціальний процес», «фізичне середовище», «духовне середовище», «суб'єктивне середовище», «соціальні функції», «соціальні цілі», «соціальні сили», «цінності», «оцінки»), він не прагнув пов'язати їх у єдину систему.

У методологічній частині теорії Смола істотне місце займає наголос не неодмінності комплексного підходу до соціальних фактів, але ця думка не проводилася ним достатньо чітко і послідовно. У науковому дослідженні Смол виділяв чотири фази: описову, аналітичну, оцінну та конструктивну. Остання фаза прояснює погляд Смола на покликання соціології. На його думку, наука не повинна утримуватися від оцінних суджень — навпаки, це її пряме завдання. Соціологія, вважає Смол, повинна мати практичне застосування в «соціальної технології». Звідси політичний реформізм Смола, котрий критикував з буржуазно-ліберальних позицій найбільш явні вади капіталістичного суспільства.

Концепції Смола не справили скільки-небудь істотного впливу на розвиток американської соціології, проте він відіграв велику роль у справі її інституціоналізації.

Основні праці

• «Загальна соціологія» (1905)
• «Адам Сміт і сучасна соціологія» (1907)
• «Камералісти» (1909)
• «Значення соціальних наук» (1910)
• «Епохи: від капіталізму до демократії» (1913)

Джерела

• Гофман А.Б. Семь лекций по истории социологии
• Енциклопедія Нового Світу
• Про Смола на answers.com