Королівство Італія (1861—1946): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
мНемає опису редагування |
|||
Рядок 48: | Рядок 48: | ||
}} |
}} |
||
'''Королі́вство Іта́лія (1861—1946)''' — [[Держава|державне утворення]] на території [[Апеннінський півострів| |
'''Королі́вство Іта́лія (1861—1946)''' — [[Держава|державне утворення]] на території [[Апеннінський півострів|Апеннінського півострову]], що виникло у [[1861]] році в ході [[Рісорджименто]] і що об'єднало всі незалежні італійські держави в єдину країну під владою [[Сардинське королівство|Сардинського королівства]]. [[Савойська династія]], що правила в Сардінському королівстві, стала правлячою династією об'єднаного королівства Італії. Після референдуму 1946 року [[Італія]] перейшла від [[Монархія|монархічної форми правління]] до республіканської, а королівська сім'я виїхала з країни. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Після смерті Віктора Еммануїла II в 1878 році на престол зійшов його син Умберто I. Влада в Італії належала кабінету міністрів, оскільки монархія була конституційною. Уряд проводив політику протекціонізму, збільшував податки і вводив митні бар'єри. Фактично були заборонені страйки і вільна преса. Все це призвело до зубожіння країни і посилення еміграційних потоків, особливо до США. Здійснюючи зовнішню політику, Італія об'єдналася з Німеччиною і Австро-Угорщиною, уклавши з цими країнами в 1882 році потрійний союз. Наприкінці XIX століття Італія колонізувала спочатку Сомалі, а потім Еритрею. Невдалі війни з Ефіопією, що зуміла відстояти свою незалежність, призвели до внутрішньополітичних криз. 29-го липня 1900 р. Умберто I був убитий анархістом Гаетано Бреши. Престол перейшов до його сина Віктора Еммануїла III. |
Після смерті Віктора Еммануїла II в 1878 році на престол зійшов його син Умберто I. Влада в Італії належала кабінету міністрів, оскільки монархія була конституційною. Уряд проводив політику протекціонізму, збільшував податки і вводив митні бар'єри. Фактично були заборонені страйки і вільна преса. Все це призвело до зубожіння країни і посилення еміграційних потоків, особливо до США. Здійснюючи зовнішню політику, Італія об'єдналася з Німеччиною і Австро-Угорщиною, уклавши з цими країнами в 1882 році потрійний союз. Наприкінці [[XIX століття]] Італія колонізувала спочатку [[Сомалі]], а потім [[Еритрея|Еритрею]]. Невдалі війни з [[Ефіопія|Ефіопією]], що зуміла відстояти свою незалежність, призвели до внутрішньополітичних криз. 29-го липня 1900 р. Умберто I був убитий анархістом Гаетано Бреши. Престол перейшов до його сина [[Віктор Емануїл III|Віктора Еммануїла III]]. |
||
Більше 10 років (1903 — 1914) при владі був прем'єр-міністр Джованні Джолітті, врівноважена політика якого привела до швидкого зростанням економіки Італії. У країні будувалися залізниці, були створені великі компанії в галузях судно- та автомобілебудування, металургії. Проте в основному економічний розвиток відбувався на півночі країни, південь залишався відсталим аграрним регіоном. У 1912 році в результаті війни з Туреччиною Італія захопила Лівію. |
Більше 10 років (1903 — 1914) при владі був [[прем'єр-міністр]] [[Джованні Джолітті]], врівноважена політика якого привела до швидкого зростанням економіки Італії. У країні будувалися залізниці, були створені великі компанії в галузях судно- та автомобілебудування, металургії. Проте в основному економічний розвиток відбувався на півночі країни, південь залишався відсталим аграрним регіоном. У [[1912]] році в результаті війни з Туреччиною [[Італія]] захопила [[Лівія|Лівію]]. |
||
Після початку Першої світової війни Італія проголосила нейтралітет. Багато хто в Італії бажав приєднання Трієста та області Трентіно, що належали Австо-Угорщині. Через це, після проведення таємних переговорів у Лондоні 23-го травня 1915 року, Італія вступила у війну на боці Антанти. Перемога у боях між італійськими та австрійськими військами була на боці то перших, то других. Лише вступ у війну США влітку 1917 року призвів до вирішального перелому на користь Антанти. 24-го жовтня 1918 року італійська армія почала наступ, результатом якого був захват Трієста а Тренто, а 3-го листопада 1918 року Австро-Угорська армія капітулювала. На мирних конференціях щодо підсумків війни Італія отримала території, на які мала домовленості до вступі у війну. |
Після початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Італія проголосила нейтралітет. Багато хто в Італії бажав приєднання Трієста та області Трентіно, що належали [[Австо-Угорщина|Австо-Угорщині]]. Через це, після проведення таємних переговорів у Лондоні 23-го травня 1915 року, Італія вступила у війну на боці [[Антанта|Антанти]]. Перемога у боях між італійськими та австрійськими військами була на боці то перших, то других. Лише вступ у війну США влітку 1917 року призвів до вирішального перелому на користь Антанти. 24-го жовтня 1918 року італійська армія почала наступ, результатом якого був захват Трієста а Тренто, а 3-го листопада 1918 року Австро-Угорська армія капітулювала. На мирних конференціях щодо підсумків війни Італія отримала території, на які мала домовленості до вступі у війну. |
||
Після війни умови життя населення значно погіршились — почалося зростання цін, промисловість охопила криза. У країні проходили революційні виступи, відбувалися захоплення заводів у містах і бунти селян у сільських районах. У цей час був створений рух «Боєвий Союз» (Fascio di combattimento), який очолив колишній лідер соціалістів Беніто Муссоліні. Почались напади на лівих активістів і розправи з політичними супротивниками. |
Після війни умови життя населення значно погіршились — почалося зростання цін, промисловість охопила криза. У країні проходили революційні виступи, відбувалися захоплення заводів у містах і бунти селян у сільських районах. У цей час був створений рух «Боєвий Союз» (Fascio di combattimento), який очолив колишній лідер соціалістів Беніто Муссоліні. Почались напади на лівих активістів і розправи з політичними супротивниками. |
||
Рядок 80: | Рядок 80: | ||
# [[Віктор Емануїл II]] (1861—1878) Савойський |
# [[Віктор Емануїл II]] (1861—1878) Савойський |
||
# [[Умберто I]] (1878—1900) |
# [[Умберто I]] (1878—1900) |
||
# [[Віктор Емануїл III]](1900—1945) |
# [[Віктор Емануїл III]] (1900—1945) |
||
# [[Умберто II]] (1945—1946) |
# [[Умберто II]] (1945—1946) |
||
Версія за 05:15, 27 серпня 2011
[[Категорія:Історичні держави Європи|Королівство Італія, 1861]]
Regno d'Italia Королівство Італія | |||||||||||||||||
Королівство | |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
Гімн «Giovinezza» («Молодь»)1 | |||||||||||||||||
Столиця | Рим | ||||||||||||||||
Мови | італійська | ||||||||||||||||
Релігії | римський католицизм | ||||||||||||||||
Форма правління | Конституційна монархія | ||||||||||||||||
Історія | |||||||||||||||||
- Засновано | 17 березня | ||||||||||||||||
- Ліквідовано | 2 червня | ||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
|
Королі́вство Іта́лія (1861—1946) — державне утворення на території Апеннінського півострову, що виникло у 1861 році в ході Рісорджименто і що об'єднало всі незалежні італійські держави в єдину країну під владою Сардинського королівства. Савойська династія, що правила в Сардінському королівстві, стала правлячою династією об'єднаного королівства Італії. Після референдуму 1946 року Італія перейшла від монархічної форми правління до республіканської, а королівська сім'я виїхала з країни.
Історія
Після смерті Віктора Еммануїла II в 1878 році на престол зійшов його син Умберто I. Влада в Італії належала кабінету міністрів, оскільки монархія була конституційною. Уряд проводив політику протекціонізму, збільшував податки і вводив митні бар'єри. Фактично були заборонені страйки і вільна преса. Все це призвело до зубожіння країни і посилення еміграційних потоків, особливо до США. Здійснюючи зовнішню політику, Італія об'єдналася з Німеччиною і Австро-Угорщиною, уклавши з цими країнами в 1882 році потрійний союз. Наприкінці XIX століття Італія колонізувала спочатку Сомалі, а потім Еритрею. Невдалі війни з Ефіопією, що зуміла відстояти свою незалежність, призвели до внутрішньополітичних криз. 29-го липня 1900 р. Умберто I був убитий анархістом Гаетано Бреши. Престол перейшов до його сина Віктора Еммануїла III.
Більше 10 років (1903 — 1914) при владі був прем'єр-міністр Джованні Джолітті, врівноважена політика якого привела до швидкого зростанням економіки Італії. У країні будувалися залізниці, були створені великі компанії в галузях судно- та автомобілебудування, металургії. Проте в основному економічний розвиток відбувався на півночі країни, південь залишався відсталим аграрним регіоном. У 1912 році в результаті війни з Туреччиною Італія захопила Лівію.
Після початку Першої світової війни Італія проголосила нейтралітет. Багато хто в Італії бажав приєднання Трієста та області Трентіно, що належали Австо-Угорщині. Через це, після проведення таємних переговорів у Лондоні 23-го травня 1915 року, Італія вступила у війну на боці Антанти. Перемога у боях між італійськими та австрійськими військами була на боці то перших, то других. Лише вступ у війну США влітку 1917 року призвів до вирішального перелому на користь Антанти. 24-го жовтня 1918 року італійська армія почала наступ, результатом якого був захват Трієста а Тренто, а 3-го листопада 1918 року Австро-Угорська армія капітулювала. На мирних конференціях щодо підсумків війни Італія отримала території, на які мала домовленості до вступі у війну.
Після війни умови життя населення значно погіршились — почалося зростання цін, промисловість охопила криза. У країні проходили революційні виступи, відбувалися захоплення заводів у містах і бунти селян у сільських районах. У цей час був створений рух «Боєвий Союз» (Fascio di combattimento), який очолив колишній лідер соціалістів Беніто Муссоліні. Почались напади на лівих активістів і розправи з політичними супротивниками.
Події до Другої світової війни
- 1861 — утворення єдиного італійського королівства під скіпетром короля Пьемонта Віктора-Еммануїла II.
- 1866 — вигнання австрійців з Венеції.
- 1915 — вступ до I світової війни на стороні Антанти.
- 1919 — за мирним договором Італія отримала Південний Тироль і Істрію з м. Трієст. Початок фашистського руху Б. Муссоліні.
- 1922 — «похід на Рим» італійських фашистів. Муссоліні стає прем'єр-міністром (фактично диктатором Італії).
- 1929 — Латеранськіє угоди з татом про освіту на території м. Риму папської держави Ватикан.
Друга світова війна в Італії(1939—1945)
- 1939 — «Сталевий пакт» про союз з гітлерівською Німеччиною. Інтервенція італійських військ в Албанії.
- 1940 — вступ Італії до II світової війни.
- 1943 — висадка англо-американських військ в Сіцілії. Італія виходить з війни, підписавши угоду про перемир'я. Вступ до країни німецьких військ.
- 1945 — страта Муссоліні і закінчення війни в Італії.
- Розформування:
- 1946 — Умберто II Оголошує про кінець існування Королівство Італія !!!
- 1947 — в результаті референдуму Італія проголошена республікою. За мирним договором країна втратила всі колонії і території на Балканах.
Правителі
- Віктор Емануїл II (1861—1878) Савойський
- Умберто I (1878—1900)
- Віктор Емануїл III (1900—1945)
- Умберто II (1945—1946)
Література
- Чиано Галеаццо, Дневник фашиста. 1939—1943. М.: Издательство «Плацъ», Серия «Первоисточники новейшей истории», 2010, 676 с. ISBN 978-5-903514-02-1