Рене Антуан Реомюр: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: be:Рэнэ Антуан Рэамюр
м r2.7.1) (робот додав: be-x-old:Рэнэ Антуан Рэамюр
Рядок 55: Рядок 55:


[[be:Рэнэ Антуан Рэамюр]]
[[be:Рэнэ Антуан Рэамюр]]
[[be-x-old:Рэнэ Антуан Рэамюр]]
[[bg:Рене-Антоан Реомюр]]
[[bg:Рене-Антоан Реомюр]]
[[bs:René Antoine Ferchault de Réaumur]]
[[bs:René Antoine Ferchault de Réaumur]]

Версія за 22:22, 7 вересня 2011

Рене Антуан Фершо де Реомюр
René-Antoine Ferchault de Réaumur
Народився 28 лютого 1683(16830228)
Ла-Рошель
Помер 17 жовтня 1757
замок Бермондьєр,
Громадянство Франція Франція
Діяльність ентомолог, фізик, математик, метеоролог, натураліст, філософ, правник, біолог, зоолог, бджоляр
Галузь природознавство, металургія
Alma mater Буржський університетd
Вчителі П'єр Варіньон
Відомі учні Жан-Етьєнн Геттарd
Знання мов французька[1][2]
Членство Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Прусська академія наук, Російська академія наук, Академія красного письменства, науки і мистецтв Ла-Рошелі і Académie des sciences, belles-lettres et arts d'Angersd
Посада директор
Автограф
Нагороди

Реомюр Рене Антуан Фершо де (фр. René-Antoine Ferchault de Réaumur) (28 лютого 1683 року - 17 жовтня 1757 року) - французький вчений, відомий дослідженнями з біології і металургії. Розробив шкалу для термометру, що була названа його ім'ям. Член Паризької академії наук з 1708 року.

Дослідження у галузі металургії

Дослідження Рене Антуана Реомюра у галузі металургії були одними з тих, що стали основою для розвитку теоритичних уявлень про процеси металургії заліза. Реомюр здійснив багаторічні дослідження з ковким залізом, сталлю і чавуном у лабораторії у замку Бермондьєр на півночі Франції. Він першим використав мікроскоп у дослідженнях структури сплавів заліза, розробив класифікацію чавунів за характером зламу, запропонував спосіб вимірювання твердості чавуну і сталі за допомогою семиступеневої склерометричної шкали.

Важливим досягненням наукової праці Реомюра стала теорія навуглецювання заліза, що дала перше наукове пояснення відмінності у властивостях ковкого заліза, сталі і чавуну.

У часи Реомюра вуглець ще не був ідентифікований як хімічний елемент, Реомюр називає його у своїх працях "сірчано - солевою матерією" або "горючою складовою деревного вугілля".

Найважливіші результати своїх досліджень Реомюр виклав у двох книжках, виданих 1722 року у Парижі. Це "Мистецтво перетворення ковкого заліза у сталь" і "Мистецтво пом'якшення виливаного чавуну".

За Реомюром, основою сплавів заліза є "чиста залізна субстанція, з'єднана з більшою чи меньшою кількісттю сірчано - солевої матерії, причому більше за все її міститься у чавуні і меньш за все у ковкому залізі, у сталі міститься середня кількість. ... Додаючи сірчано - сольову матерію у м'яке залізо, можна отримати спочатку сталь, а потім чавун".

Погляди Реомюра були не відразу оцінені і сприйняті спеціалістами і вченими. Особлива роль вуглецю у сплавах заліза стала очевидною лише приблизно через століття.

Дслідження з біології

У області зоології Реомюр відомий численними спостереженнями над комахами. У "Мемуарах з історії комах" (6 томів, 1734 - 1742 роки) докладно висвітив питання біології і історії розвитку общинних комах, вперше уточнив функції особин бджолиної сім'ї.

Див. також

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Czech National Authority Database