Ричков Микола Петрович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Aibot (обговорення | внесок)
м технічні зміни, replaced: → (66) за допомогою AWB
Jw (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 20: Рядок 20:
{{Otheruses|Ричков}}
{{Otheruses|Ричков}}


'''Ричко́в Мико́ла Петро́вич''' (*[[1746]] — †[[1784]]) — [[росія|російський]] [[вчений]]-[[мандрівник]], [[ад'юнкт]] [[російська АН|Російської АН]], син [[ричков Петро Іванович|Ричкова Петра Івановича]].
'''Мико́ла Петро́вич Ричко́в''' (*[[1746]] — †[[1784]]) — [[росія|російський]] [[вчений]]-[[мандрівник]], [[ад'юнкт]] [[російська АН|Російської АН]], син [[ричков Петро Іванович|Ричкова Петра Івановича]].


== Біографія ==
В [[1760]]—[[1767]] роках був на військовій службі. З [[1768]] року приймав участь в експедиції [[петербурзька АН|Петербурзької АН]], яку очолював [[паллас Петер-Сімон|Петер-Сімон Паллас]], в [[1769]]—[[1770]] роках об'їхав [[казанська губернія|Казанську]], [[оренбурзька губернія|Оренбурзьку]], [[уфимська губернія|Уфимську]], [[в'ятська губернія|В'ятську]] та [[пермська губернія|Пермську]] губернії та склав їхній опис, який вміщує в себе відомості про природу, древні городища, звичаї та характер народів, що їх населяли. В [[1771]] році брав участь в експедиції територією Західного та Північного [[Казахстан]]у.


В [[1760]]—[[1767]] роках був на військовій службі. З [[1768]] року брав участь в експедиції [[Петербурзька АН|Петербурзької АН]], яку очолював [[Паллас Петер-Сімон|Петер-Сімон Паллас]], в [[1769]]—[[1770]] роках об'їхав [[Казанська губернія|Казанську]], [[Оренбурзька губернія|Оренбурзьку]], [[Уфимська губернія|Уфимську]], [[В'ятська губернія|В'ятську]] та [[Пермська губернія|Пермську]] губернії та склав їхній опис, який вміщує в себе відомості про природу, древні городища, звичаї та характер народів, що їх населяли. В [[1771]] році брав участь в експедиції територією Західного та Північного [[Казахстан]]у.
В «Журналі» (дивись нижче↓) залишив чіткий опис палацових сіл [[Сарапул]], [[каракуліно (Каракулінський район)|Каракуліно]] та [[Єлабуга]]. Відомості про побут, характер, релігію та господарство [[удмурти|удмуртів]] відносяться до тієї групи народу, що проживала в [[башкортостан|Башкирії]] та на півдні сучасної [[удмуртія|Удмуртії]]. Мандрівнику сподобались працелюбність удмуртів, їхня гостинність, але він негативно віднісся до язичницьких звичаїв. На відміну від інших мандрівників відзначав відносне багатство і зв'язок їхнього господарства з ринком.

В «Журналі» (дивись нижче↓) залишив чіткий опис палацових сіл [[Сарапул]], [[каракуліно (Каракулінський район)|Каракуліно]] та [[Єлабуга]]. Відомості про побут, характер, релігію та господарство [[удмурти|удмуртів]] відносяться до тієї групи народу, що проживала в [[башкортостан|Башкирії]] та на півдні сучасної [[удмуртія|Удмуртії]]. Мандрівнику сподобались працелюбність удмуртів, їхня гостинність, але він негативно віднісся до язичницьких звичаїв. На відміну від інших мандрівників, відзначав відносне багатство і зв'язок їхнього господарства з ринком.


=== Твори ===
=== Твори ===
Рядок 40: Рядок 42:
[[Категорія:Російські мандрівники]]
[[Категорія:Російські мандрівники]]
[[Категорія:Персоналії:Удмуртія]]
[[Категорія:Персоналії:Удмуртія]]
[[Категорія:Персоналії Ри]]



{{bio-stub}}
{{bio-stub}}

Версія за 05:47, 24 вересня 2011

Ричков Микола Петрович
Рычков Николай Петрович
Народився 1746 року
Оренбург, Російська імперія
Помер 1784 року
Оренбург, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Національність росіянин
Діяльність мандрівник
Галузь географія і краєзнавство
Батько Ричков Петро Іванович

Мико́ла Петро́вич Ричко́в (*1746 — †1784) — російський вчений-мандрівник, ад'юнкт Російської АН, син Ричкова Петра Івановича.

Біографія

В 17601767 роках був на військовій службі. З 1768 року брав участь в експедиції Петербурзької АН, яку очолював Петер-Сімон Паллас, в 17691770 роках об'їхав Казанську, Оренбурзьку, Уфимську, В'ятську та Пермську губернії та склав їхній опис, який вміщує в себе відомості про природу, древні городища, звичаї та характер народів, що їх населяли. В 1771 році брав участь в експедиції територією Західного та Північного Казахстану.

В «Журналі» (дивись нижче↓) залишив чіткий опис палацових сіл Сарапул, Каракуліно та Єлабуга. Відомості про побут, характер, релігію та господарство удмуртів відносяться до тієї групи народу, що проживала в Башкирії та на півдні сучасної Удмуртії. Мандрівнику сподобались працелюбність удмуртів, їхня гостинність, але він негативно віднісся до язичницьких звичаїв. На відміну від інших мандрівників, відзначав відносне багатство і зв'язок їхнього господарства з ринком.

Твори

  • Журнал или дневные записки путешествия по разным провинциям Российского государства 1769 и 1770 годов, ч. 1—2, СПБ, 1770—72;
  • Дневные записки путешествия в Киргиз-Кайсацкой степи в 1771 году, СПБ, 1772.

Джерела

  • Удмуртская республика : энциклопедия / гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск : Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20 000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6.

Посилання