Головко Григорій Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Jw (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Jw (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Григо́рій Володи́мирович Головко́''' ([[26 жовтня|13(26) жовтня]] [[1900]], село [[Дібрівка (Миргородський район, село)|Дібрівка]] [[Миргородський повіт|Миргородського повіту]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]], нині [[Миргородський район|Миргородського району]] [[Полтавська область|Полтавської області]] — [[31 жовтня]] [[1982]], [[Київ]]) — український [[архітектор]], [[мистецтвознавець]]. [[Заслужений будівельник України|Заслужений будівельник УРСР]] (1960). [[Заслужений архітектор УРСР]] (1970). Лауреат [[Державна премія УРСР у галузі науки і техніки|Державної премії УРСР у галузі науки і техніки]] (1971).
{{пишу}}
'''Григо́рій Володи́мирович Головко́''' ([[26 жовтня|13(26) жовтня]] [[1900]], село [[Дібрівка (Миргородський район, село)|Дібрівка]] [[Миргородський повіт|Миргородського повіту]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]], нині [[Миргородський район|Миргородського району]] [[Полтавська область|Полтавської області]] — [[31 жовтня]] [[1982]], [[Київ]]) — український [[архітектор]], [[мистецтвознавець]]. [[Заслужений архітектор УРСР]] (1970). Лауреат [[Державна премія УРСР у галузі науки і техніки|Державної премії УРСР у галузі науки і техніки]] (1971).


== Біографія ==
== Біографія ==
Рядок 9: Рядок 8:


У 1959—1976 роках працював директором Київського науково-дослідного інституту теорії, історії та перспективних проблем радянської архітектури. Член-кореспондент [[Академія архітектури України|Академії архітектури УРСР]] від 1950 року, дійсний член Академії будівництва і архітектури УРСР від 1958 року.
У 1959—1976 роках працював директором Київського науково-дослідного інституту теорії, історії та перспективних проблем радянської архітектури. Член-кореспондент [[Академія архітектури України|Академії архітектури УРСР]] від 1950 року, дійсний член Академії будівництва і архітектури УРСР від 1958 року.

Помер у Києві. Поховано на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].

== Творчість ==

Співавтор проектів повоєнного планування міст [[Біла Церква]] ([[Київська область]]), [[Новоград-Волинський]] ([[Житомирська область]]), станцій [[Київський метрополітен|Київського метрополітену]] [[Університет (станція метро, Київ)|«Університет»]] (1960), [[Політехнічний інститут (станція метро)|«Політехнічний інститут»]] (1963), [[Святошин (станція метро)|«Святошин»]] (1970), будинку [[Інститут гідрології та гідротехніки АН УРСР|Інституту гідрології та гідротехніки АН УРСР]] у Києві (1953—1955).

Брав участь у підготовці енциклопедичного видання «Історія українського мистецтва» (томи 1—6, 1966—1970).


== Література ==
== Література ==
Рядок 19: Рядок 26:
[[Категорія:Українські архітектори]]
[[Категорія:Українські архітектори]]
[[Категорія:Українські мистецтвознавці]]
[[Категорія:Українські мистецтвознавці]]
[[Категорія:Заслужені будівельники України]]
[[Категорія:Заслужені архітектори України]]
[[Категорія:Заслужені архітектори України]]
[[Категорія:Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки]]
[[Категорія:Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки]]
Рядок 27: Рядок 35:
[[Категорія:Померли 1982]]
[[Категорія:Померли 1982]]
[[Категорія:Померли у Києві]]
[[Категорія:Померли у Києві]]
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]]

Версія за 07:43, 24 вересня 2011

Григо́рій Володи́мирович Головко́ (13(26) жовтня 1900, село Дібрівка Миргородського повіту Полтавської губернії, нині Миргородського району Полтавської області — 31 жовтня 1982, Київ) — український архітектор, мистецтвознавець. Заслужений будівельник УРСР (1960). Заслужений архітектор УРСР (1970). Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1971).

Біографія

Народився в селянській сім'ї. 1935 року закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (нині Київський національний університет будівництва і архітектури). 1934 року та в 1937—1974 роках був головою Спілки архітекторів УРСР (нині Національна спілка архітекторів України).

Був відповідальним редактором журналу «Архітектура Радянської України», що видавася у 1938—1941 роках.

У 1959—1976 роках працював директором Київського науково-дослідного інституту теорії, історії та перспективних проблем радянської архітектури. Член-кореспондент Академії архітектури УРСР від 1950 року, дійсний член Академії будівництва і архітектури УРСР від 1958 року.

Помер у Києві. Поховано на Байковому кладовищі.

Творчість

Співавтор проектів повоєнного планування міст Біла Церква (Київська область), Новоград-Волинський (Житомирська область), станцій Київського метрополітену «Університет» (1960), «Політехнічний інститут» (1963), «Святошин» (1970), будинку Інституту гідрології та гідротехніки АН УРСР у Києві (1953—1955).

Брав участь у підготовці енциклопедичного видання «Історія українського мистецтва» (томи 1—6, 1966—1970).

Література