Тишкевичі: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
* [[Януш Тишкевич]] - воєвода та генеральний староста київського краю. Володів м. [[Бердичів]] в першій половині [[17 століття|XVII століття]] |
* [[Януш Тишкевич]] - воєвода та генеральний староста київського краю. Володів м. [[Бердичів]] в першій половині [[17 століття|XVII століття]] |
||
Частина роду Тишкевичів прийняла в [[16 століття|XVI столітті]] прізвисько [[Скумін]]. З цієї гілки |
Частина роду Тишкевичів прийняла в [[16 століття|XVI столітті]] прізвисько [[Скумін]]. З цієї гілки |
||
* [[Скумін-Тишкевич Федір|Федір Скумін-Тишкевіч]], білоруський магнат, меценат. |
|||
* [[Людвіг Скумін-Тишкевич]] (помер в [[1808]] р.), одружений на сестрі останнього польського короля княжні [[Констанція Понятовська|Констанції Понятовській]], був гетьманом польовим (1780), підскарбієм великим (1791) та маршалом великим (1793) литовським. З його смертю гілка Скумін-Тишкевичів припинила своє існування. Рід графів Тишкевичів занесений в V частину книг родоводу [[Віленська губернія|Віленської]], [[Київська губернія|Київської]] та [[Мінська губернія|Мінської губерній]]. |
* [[Людвіг Скумін-Тишкевич]] (помер в [[1808]] р.), одружений на сестрі останнього польського короля княжні [[Констанція Понятовська|Констанції Понятовській]], був гетьманом польовим (1780), підскарбієм великим (1791) та маршалом великим (1793) литовським. З його смертю гілка Скумін-Тишкевичів припинила своє існування. Рід графів Тишкевичів занесений в V частину книг родоводу [[Віленська губернія|Віленської]], [[Київська губернія|Київської]] та [[Мінська губернія|Мінської губерній]]. |
||
Версія за 10:10, 5 грудня 2011
Тишкевичі (Tyszkiewicz, Tiškevičius)— графський рід, герба Леліва, русько-литовського походження, що прийняв прізвище від імені свого родоначальника Тишки (тимофія) Каленковича Мішковича, що жив в першій половині XV століття.
- Василь Тишкевич (помер в 1571 р.) воєвода підляський та смоленський, отримав графський титул в Польщі. Його син Юрій Тишкевич (помер в 1576 р.) був воєводою брестським. Другий син Остафій (помер в 1590 р.) — каштеляном смоленським.
- Ян Евстахій Тишкевич воєвода мстиславський і берестейський
- Юрій Тишкевич (помер в 1656 р.) був послом в Римі (1638), потім єпископом віленським;
- Антоній (помер в 1762 р.) єпископом жмудським.
- Констянтин Пієвич Тишкевич (1806—1868), відомий польський археолог, письменник з історії, археології, географії та етнографії; його брат Евстафій — засновник віленського археологічного музею.
- граф Михайло Тишкевич (1857—1930) — діяч УНР
- Януш Тишкевич - воєвода та генеральний староста київського краю. Володів м. Бердичів в першій половині XVII століття
Частина роду Тишкевичів прийняла в XVI столітті прізвисько Скумін. З цієї гілки
- Федір Скумін-Тишкевіч, білоруський магнат, меценат.
- Людвіг Скумін-Тишкевич (помер в 1808 р.), одружений на сестрі останнього польського короля княжні Констанції Понятовській, був гетьманом польовим (1780), підскарбієм великим (1791) та маршалом великим (1793) литовським. З його смертю гілка Скумін-Тишкевичів припинила своє існування. Рід графів Тишкевичів занесений в V частину книг родоводу Віленської, Київської та Мінської губерній.
Маєтки
Тишкевичі володіли численними земельними володіннями на території сучасної Литви і Білорусії. Збереглися їх міські резиденції, переважно витримані в стилі класицизму, у Варшаві, Кракові та Вільнюсі. Заміські палаци були зведені Тишкевічамі в Логійську (зруйнований під час ВВВ), Паланзі, Троках і Біржах.
В Україні у с.Спичинці залишився Палац Тишкевичів ХІХ ст., який називають "замок французької Луари".
 |
 |
 | ||
| Садиба Тишкевичів у Біржах | Садиба Тишкевичів у Паланзі | Садиба Тишкевичів у Троках |
Посилання
- Родовід Тишкевичів (пол.)
- Рід Тишкевичів