Геохронологія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
SieBot (обговорення | внесок) м робот додав: nl:Geochronologie, sr:Геохронологија |
AS (обговорення | внесок) м →Дивіться також: Вікіфікатор |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
Існує декілька різних методів визначення абсолютного віку, напр., уран-торій-свинцевий, калій-аргоновий, радіовуглецевий та інші. Період напіврозпаду ізотопів, які використовуються в цих методах, різний (напр., [[торій -232]] = 13,9 мільярда років, [[уран -233]] = 162 тисячі років, [[калій -40]] = 1,31 мільярда років, [[вуглець -14]] = 5570 років). Тож, наприклад, орієнтуючись на вміст радіоактивних ізотопів вуглецю можна досліджувати геохімічні та геофізичні події, що мали місце на Землі протягом кількох десятків тисяч років, враховуючи вміст урану — протягом кількох сотень тисяч років, калію — мільйони, а торію — мільярди років. |
Існує декілька різних методів визначення абсолютного віку, напр., уран-торій-свинцевий, калій-аргоновий, радіовуглецевий та інші. Період напіврозпаду ізотопів, які використовуються в цих методах, різний (напр., [[торій -232]] = 13,9 мільярда років, [[уран -233]] = 162 тисячі років, [[калій -40]] = 1,31 мільярда років, [[вуглець -14]] = 5570 років). Тож, наприклад, орієнтуючись на вміст радіоактивних ізотопів вуглецю можна досліджувати геохімічні та геофізичні події, що мали місце на Землі протягом кількох десятків тисяч років, враховуючи вміст урану — протягом кількох сотень тисяч років, калію — мільйони, а торію — мільярди років. |
||
==Дивіться також== |
== Дивіться також == |
||
*[[Геохронологічна |
* [[Геохронологічна шкала]] |
||
{{geol-stub}} |
{{geol-stub}} |
||
Версія за 11:39, 10 липня 2007
Геохронологія (рос. геохронология, англ. geochronology, нім. Geochronologie f) - наука, яка визначає час утворення гірських порід, з яких складаються земні верстви. Розрізняють геохронологію відносну і абсолютну.
ГЕОХРОНОЛОГІЯ - вчення про вік, тривалість і послідовність формування гірських порід, що складають земну кору; визначення часу утворення гірських порід, з яких складаються земні верстви. Розрізняють геохронологію відносну та абсолютну (ядерну, ізотопну). Відносна геохронологія користується палеонтологічним методом і визначає відносний вік порід за скам’янілими органічними рештками фауни і флори, які збереглися в цих породах на основі принципу послідовності нашарувань. Абсолютна геохронологія встановлює час утворення гірських порід на основі визначення радіологічного віку їх за допомогою різних методів (калій-аргонового, рубідій-стронцієвого, урано-торієво-свинцевого, гелієвого, вуглецевого, мономінеральних фракцій та ін.). За цими методами вік Землі становить приблизно 4-4,5 млрд. років, вік найдавніших порід в Україні — 3,5 млрд. років. Перші визначення абсолютного віку радіоактивних мінералів за накопиченням у них свинцю були виконані Б.Болтвудом в Канаді в 1907. На підставі геохронологічних досліджень розроблено геохронологічну шкалу. Найбільшими її підрозділами є криптозой, що поділяється на архей і протерозой та фанерозой. Останній поділяється на три ери — палеозойську, мезозойську і кайнозойську. Ери поділяються на періоди.
Відносний вік гірських порід визначають стратиграфічними та палеонтологічними методами. Стратиграфічні методи базуються на відносній послідовності утворення і залягання шарів земної кори. Палеонтологічні методи беруть до уваги викопні рештки організмів і послідовність їх еволюції.
Абсолютна геохронологія встановлюється радіологічними методами. Радіологія користується для визначення абсолютного віку ізотопним методом, який полягає у визначенні співвідношення у мінералі первинних радіоактивних ізотопів і продуктів їх розпаду. Швидкість розпаду радіоактивних ізотопів є постійною. Порівнюючи залишкову радіоактивність з природною, можна встановити час, протягом якого відбулася часткова втрата радіоактивності.
Існує декілька різних методів визначення абсолютного віку, напр., уран-торій-свинцевий, калій-аргоновий, радіовуглецевий та інші. Період напіврозпаду ізотопів, які використовуються в цих методах, різний (напр., торій -232 = 13,9 мільярда років, уран -233 = 162 тисячі років, калій -40 = 1,31 мільярда років, вуглець -14 = 5570 років). Тож, наприклад, орієнтуючись на вміст радіоактивних ізотопів вуглецю можна досліджувати геохімічні та геофізичні події, що мали місце на Землі протягом кількох десятків тисяч років, враховуючи вміст урану — протягом кількох сотень тисяч років, калію — мільйони, а торію — мільярди років.
Дивіться також
Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |