Якубський Борис Володимирович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Сіверян (обговорення | внесок) м оформлення, вікіфікація |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Бори́с Васи́льович Яку́бський''' ([[1889]] |
'''Бори́с Васи́льович Яку́бський''' ([[1889]] — 1944), [[літературознавець]] і [[літературний критик]], [[професор]] Київського ІНО. Родом з с. Іллінці на Київщині, проф. Київського Інституту Народної Освіти, чл. Історично-літературного Товариства при ВУАН, Київ. н.-д. катедри мовознавства, співробітник Комісії для видавання пам'яток новітнього укр. письменства [[ВУАН]] та Київської філії Інституту літератури ім. [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]]. Серед ін. праць: кн. «Наука українського віршування» (К. 1922), стаття «До проблеми ритму Шевченкових поезій» (зб. «Шевченко та його доба», II. К. 1925), «Лірика [[Леся Українка|Лесі Українки]]» (Л. Українка, «Твори», II. К. 1927) та ін. За німецької окупації 1941 Якубовський залишився в Києві. |
||
Борис В. Якубський |
Борис В. Якубський — один з перших основоположників соціологічного методу в українському літературознавстві, дослідник мистецької форми в літературі. 3 окремих його праць найбільше відомі: «Наука віршування» («Слово», К., 1922) і «Соціологічний метод у письменстві» («Слово», К., 1923). Із статей важливіші: «Форма поезій Шевченка» (зб. Т. Шевченка, ДВУ, 1921), «Із студій над Шевченковим стилем» (Шевч. з6., 1, 1924), огляд «Українська поезія в 1923 р.» («Рад. Освіта», 1924, № 1-2), огляд «Ciм років — 1917—1924» (у «Жовтневому збірнику», 1924), «О.Кобилянська та її новели» (у вид.: О. Кобилянська. новели, Книгосп., 1925), стаття про ритм у Шевченковій поезії (зб. «Шевченко та його доба», II, 1926), «До соціології Шевченкових епітетів» (у збірнику Шевченко , І, К, 1928), «Поема надмірного індивідуалізму» (ст. про «Одержиму» Л. Українки в V-ому т. її творів, К., 1928), «Творчий шлях поета. — Еволюція творчості Дмитра Загула» (Ж.. і Р., 1928, кн. VII і кн. VIII), «Степан Васильченко» (окр.вид., Х, 1928), «Поетична творчість Миколи Вороного» (Ж. і Р., 1928, кн. ХІ) та ін. Крім того, Якубський був редактором 7-томового видання Творів Лесі Українки (1923—1925) і зразкового, 12-томового (1927-?) з багатьма статтями загальносинтетичного характе-ру. За його редакцією і з його вступною статтею появився збірник «Галицька та буковинська поезія» (Х, 1927), повісті П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні» (Х, 1927) і «Лихо давнє і сьогочасне» (Книгосп., 1928). В 1939 р. під загальною редакцією Б. Якубського були видані Академією Наук УРСР два перші томи академічного повного зібрання творів Т. Шевченка з науково перевіреним текстом, варіантами й об'єктивними примітками, які згодом були вилучені з усіх бібліотек. Репресований. |
||
== Література == |
== Література == |
||
* {{ЕУ}} |
* {{ЕУ}} |
||
Г. Костюк Борис Якубський // Сучасність. |
* Г. Костюк Борис Якубський // Сучасність. — 1988. — Ч. 2 (322). — Лютий. — С. 10-15. |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
[[Категорія:Персоналії Як]] |
[[Категорія:Персоналії Як]] |
||
[[Категорія:Українські літературознавці]] |
[[Категорія:Українські літературознавці]] |
Версія за 21:19, 27 грудня 2011
Бори́с Васи́льович Яку́бський (1889 — 1944), літературознавець і літературний критик, професор Київського ІНО. Родом з с. Іллінці на Київщині, проф. Київського Інституту Народної Освіти, чл. Історично-літературного Товариства при ВУАН, Київ. н.-д. катедри мовознавства, співробітник Комісії для видавання пам'яток новітнього укр. письменства ВУАН та Київської філії Інституту літератури ім. Т. Шевченка. Серед ін. праць: кн. «Наука українського віршування» (К. 1922), стаття «До проблеми ритму Шевченкових поезій» (зб. «Шевченко та його доба», II. К. 1925), «Лірика Лесі Українки» (Л. Українка, «Твори», II. К. 1927) та ін. За німецької окупації 1941 Якубовський залишився в Києві.
Борис В. Якубський — один з перших основоположників соціологічного методу в українському літературознавстві, дослідник мистецької форми в літературі. 3 окремих його праць найбільше відомі: «Наука віршування» («Слово», К., 1922) і «Соціологічний метод у письменстві» («Слово», К., 1923). Із статей важливіші: «Форма поезій Шевченка» (зб. Т. Шевченка, ДВУ, 1921), «Із студій над Шевченковим стилем» (Шевч. з6., 1, 1924), огляд «Українська поезія в 1923 р.» («Рад. Освіта», 1924, № 1-2), огляд «Ciм років — 1917—1924» (у «Жовтневому збірнику», 1924), «О.Кобилянська та її новели» (у вид.: О. Кобилянська. новели, Книгосп., 1925), стаття про ритм у Шевченковій поезії (зб. «Шевченко та його доба», II, 1926), «До соціології Шевченкових епітетів» (у збірнику Шевченко , І, К, 1928), «Поема надмірного індивідуалізму» (ст. про «Одержиму» Л. Українки в V-ому т. її творів, К., 1928), «Творчий шлях поета. — Еволюція творчості Дмитра Загула» (Ж.. і Р., 1928, кн. VII і кн. VIII), «Степан Васильченко» (окр.вид., Х, 1928), «Поетична творчість Миколи Вороного» (Ж. і Р., 1928, кн. ХІ) та ін. Крім того, Якубський був редактором 7-томового видання Творів Лесі Українки (1923—1925) і зразкового, 12-томового (1927-?) з багатьма статтями загальносинтетичного характе-ру. За його редакцією і з його вступною статтею появився збірник «Галицька та буковинська поезія» (Х, 1927), повісті П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні» (Х, 1927) і «Лихо давнє і сьогочасне» (Книгосп., 1928). В 1939 р. під загальною редакцією Б. Якубського були видані Академією Наук УРСР два перші томи академічного повного зібрання творів Т. Шевченка з науково перевіреним текстом, варіантами й об'єктивними примітками, які згодом були вилучені з усіх бібліотек. Репресований.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Г. Костюк Борис Якубський // Сучасність. — 1988. — Ч. 2 (322). — Лютий. — С. 10-15.
- О. Сінченко Формалістичні аспекти літературної теорії Бориса Якубського // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки». — 2001. — "2 (2). — 272 с. — С. 46-53.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |