Їжакові: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Sehrg (обговорення | внесок) |
Sehrg (обговорення | внесок) |
||
Рядок 106: | Рядок 106: | ||
** ''[[Neohylomys hainanensis]]'' |
** ''[[Neohylomys hainanensis]]'' |
||
* рід [[Neotetracus]] |
* рід [[Neotetracus]] |
||
** [[Neotetracus sinensis]] (Землерийний їжак) |
|||
** "Землерийний їжак" (''Neotetracus sinensis'') |
|||
* рід [[Podogymnura]] інколи називають «філіпінськими їжаками», вирізняються довгою мордою та великими вухами, високим і м'яким волосяним покривом. |
* рід [[Podogymnura]] інколи називають «філіпінськими їжаками», вирізняються довгою мордою та великими вухами, високим і м'яким волосяним покривом. |
||
** ''[[Podogymnura truei]]'' |
** ''[[Podogymnura truei]]'' |
Версія за 18:33, 2 січня 2012
Їжакові | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Підродини/роди
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Їжакові |
Їжакові (Erinaceidae) — родина ссавців ряду їжакоподібні (Erinaceiformes) надряду комахоїдних (Insectivora). Зазвичай родину поділяють на 2 підродини - їжакових (Erinaceinae) та гімнурових (Galericinae), в межах яких розрізняють 9 родів.
Біологічні характеристики
Їжаки — невеликі за розміром ссавці. Довжина тіла дорослого їжака сягає від 10 до 45 см. Маса не перевищує 1.5 кг. Тіло їжака покрите суцільним шаром голок темного забарвлення. Наявність голок вчені пояснють так: у процесі еволюції шерсть стала голками для захисту від хижаків. Голок на тілі їжака до 6000.
Мордочка витягнута, загострена. Ніс чорного забарвлення з ніздрями діаметром до 3 мм. Очі та вуха, що в більшості видів довші за довжину голок, добре розвинені. Зубів у ротовій порожнині від 36 до 44.
Спосіб життя
Живуть у норах під корінням дерев, густих чагарниках, під камінням, рідше під металобрухтом сім'ями. Їжакові живуть у лісах, степах, пустелях та у інших сприятливих зонах. Поширені у Азії, Африці, Європі.
Їжаки — всеїдні. Вони можуть споживати як мишей, гадюк, вужів, мідянок, так і рослинну їжу. Надають перевагу тваринній їжі. Часто поселяються біля садиб, у тому числі на ягідниках.
На їжаків полюють різноманітні хижі ссавці (лисиця, вовк, тхір) і птахи (сова, пугач).
На їжаків не діє отрута багатьох змій.
Розмноження
Період вагітності самки триває від 35 до 60 днів. За одну вагітність самки народжується до 10-ти малят їжаків. За рік можвиво до двох періодів вагіності.
Класифікація
Підродина Їжаки (Erinaceinae)
Включає у себе 4 роди їжаків, поширених у Африці, Азії та Європі.
Atelerix
Рід Ателерикс, або «африканський їжак» (Atelerix) — ссавці з підродини їжаків (Erinaceinae). Поширені на території Африки. Включає у себе 4 види:
- їжак алжирський (Atelerix algirus)
- їжак південно-африканський (Atelerix frontalis)
- їжак сомалійський (Atelerix sclateri)
- їжак карликовий (Atelerix albiventris)
Erinaceus
Рід їжак, «лісовий» їжак, або звичайний їжак представляє родину їжакових. Їжаки поширені в Європі, Середній і Передній Азії, Сибіру, Китаю і Кореї; налічують з види:.
- їжак європейський (Erinaceus europaeus)
- Їжак білочеревий (Erinaceus roumanicus)
- їжак південний (Erinaceus concolor)
- їжак амурський (Erinaceus amurensis)
Hemiechinus
Вухаті їжаки — рід ссавців з родини їжакових. Відрізняються від типових груп (зокрема, від Erinaceus) довгими вухами. Поширені у Африці, Азії та Індії.
- Їжак вухатий (Hemiechinus auritus)
- Індійський вухатий їжак (Hemiechinus collaris)
Paraechinus
- Ефіопійський їжак (Paraechinus aethiopicus)
- Їжак індійський (Paraechinus micropus)
- Довгоголковий їжак (Paraechinus hypomelas)
- Лисий їжак (Paraechinus nudiventris)
Mesechinus
Даурські їжаки — це рід ссавців з підродини їжаків. Поширені у Азії. Налічує рід 2 види:
- Їжак даурський (Mesechinus dauuricus)
- їжак шанхайський (Mesechinus hughi)
Підродина Гімнури (Galericinae)
Налічує 5 родів, близько 10 видів.
- рід Echinosorex Гімнура, або «місячний пацюк» Налічує 1 вид:
- гімнура велика (Echinosorex gymnura)
- рід Hylomys Гімнура мала, або «щуроїжак». Розрізняють три види:
- Hylomys megalotis (Гімнур довговухий)
- Hylomys parvus (Гімнур карликовий)
- Hylomys suillus (Гімнур довгомордий)
- рід Neohylomys Налічує 1 вид:
- рід Neotetracus
- Neotetracus sinensis (Землерийний їжак)
- рід Podogymnura інколи називають «філіпінськими їжаками», вирізняються довгою мордою та великими вухами, високим і м'яким волосяним покривом.
Джерела
Ця стаття здебільшого перекладена з інших Вікіпедій.
Посилання
- Що робити, якщо ви тримаєте вдома їжака
- Зоологічний музей Львівського університету ім. Івана Франка
- Про українські назви ссавців
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |