Їжакові: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Sehrg (обговорення | внесок) |
Sehrg (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
** ''[[Hylomys]]'' |
** ''[[Hylomys]]'' |
||
** ''[[Neohylomys]]'' |
** ''[[Neohylomys]]'' |
||
** ''[[Neotetracus]]'' |
|||
** ''[[Podogymnura]]'' |
** ''[[Podogymnura]]'' |
||
| wikispecies = Erinaceidae |
| wikispecies = Erinaceidae |
||
| ncbi = 9363 |
| ncbi = 9363 |
||
}}{{commonscat|Erinaceidae}} |
}}{{commonscat|Erinaceidae}} |
||
'''Їжакові''' (Erinaceidae) — родина ссавців ряду [[їжакоподібні]] (Erinaceiformes) надряду [[комахоїдні|комахоїдних]] (Insectivora). Зазвичай родину поділяють на 2 підродини - їжакових ([[Erinaceinae]]) та гімнурових ([[Galericinae]]), в межах яких розрізняють |
'''Їжакові''' (Erinaceidae) — родина ссавців ряду [[їжакоподібні]] (Erinaceiformes) надряду [[комахоїдні|комахоїдних]] (Insectivora). Зазвичай родину поділяють на 2 підродини - їжакових ([[Erinaceinae]]) та гімнурових ([[Galericinae]]), в межах яких розрізняють 10 родів та 24 види. |
||
== Викопні їжакові == |
|||
Найбільш ранній викопний матеріал відомий від [[палеоцен]]у для [[Північна Америка|Північної Америки]], [[Еоцен]]у для Європи та Азії, раннього [[міоцен]]у для Африки. |
|||
== Біологічні характеристики == |
== Біологічні характеристики == |
||
Розміри їжакових варіюють від розмірів [[миша|миші]] до розмірів невеликого [[кріль|кроля]]. Довжина тіла дорослого їжака сягає від 10 до 45 см. Маса не перевищує 1.5 кг. Тіло їжака покрите суцільним шаром [[голка|голок]] темного забарвлення. Наявність голок вчені пояснють так: у процесі [[еволюція|еволюції]] [[шерсть]] стала голками для [[захист]]у від [[хижак]]ів. Голок на тілі їжака до 6000. |
|||
[[Мордочка]] витягнута, загострена. [[Ніс]] чорного забарвлення з [[ніздря]]ми [[діаметр]]ом до 3 мм. [[Очі]] та [[вуха]], що в більшості видів довші за довжину голок, |
[[Мордочка]] витягнута, загострена. [[Ніс]] чорного забарвлення з [[ніздря]]ми [[діаметр]]ом до 3 мм. [[Очі]] та [[вуха]], що в більшості видів довші за довжину голок, помірно великі. [[Виличні дуги]] повні. [[Зубна формула]]: I 2-3/2-3, C 1/1, P 3-4/2-4, M 3/3 = 34-44. Перші верхні і, в деяких видів, перші нижні різці збільшені. Верхні моляри мають прості несекторіальні куспи (ріжучі виступи на жувальній поверхні зуба). Загалом кутні зуби краще пристосовані до всеїдного ніж до комахоїдного раціону. |
||
[[Файл:Atelerix albiventris.jpg|200px|thumb|right|їжак карликовий (''Atelerix albiventris'')]] |
[[Файл:Atelerix albiventris.jpg|200px|thumb|right|їжак карликовий (''Atelerix albiventris'')]] |
||
Рядок 40: | Рядок 45: | ||
== Спосіб життя == |
== Спосіб життя == |
||
Живуть у [[нора]]х під [[коріння]]м [[дерево|дерев]], густих [[чагарник]]ах, під [[каміння]]м, рідше під [[металобрухт]]ом [[сім'я]]ми. Їжакові живуть у [[ліс]]ах, [[степ]]ах, [[пустеля]]х та у інших сприятливих [[зона]]х. Поширені у [[Азія|Азії]], [[Африка|Африці]], [[Європа|Європі]]. |
Живуть у [[нора]]х під [[коріння]]м [[дерево|дерев]], густих [[чагарник]]ах, під [[каміння]]м, рідше під [[металобрухт]]ом [[сім'я]]ми. Їжакові живуть у [[ліс]]ах, [[степ]]ах, [[пустеля]]х та у інших сприятливих [[зона]]х. Поширені у [[Азія|Азії]], [[Африка|Африці]], [[Європа|Європі]] та на о. [[Борнео]]. |
||
[[Файл:Erinaceus-europaeus 3.jpg|thumb|right|200px|Згортатись клубком — один із захисних [[рефлекс]]ів їжаків]] |
[[Файл:Erinaceus-europaeus 3.jpg|thumb|right|200px|Згортатись клубком — один із захисних [[рефлекс]]ів їжаків]] |
||
Їжаки — [[всеїдні]]. Вони можуть споживати як [[Миша|мишей]], [[Гадюка|гадюк]], [[вуж]]ів, [[Мідянка|мідянок]], так і рослинну їжу. Надають перевагу тваринній їжі. |
Їжаки — [[всеїдні]]. Вони можуть споживати як [[Миша|мишей]], [[Гадюка|гадюк]], [[вуж]]ів, [[Мідянка|мідянок]], так і рослинну їжу. Надають перевагу тваринній їжі. |
||
Рядок 59: | Рядок 64: | ||
=== Підродина [[Їжаки]] (Erinaceinae) === |
=== Підродина [[Їжаки]] (Erinaceinae) === |
||
Включає у себе |
Включає у себе 5 родів їжаків, поширених у Африці, Азії та Європі. |
||
==== [[Atelerix]] ==== |
==== [[Atelerix]] ==== |
||
Рядок 96: | Рядок 101: | ||
=== Підродина [[гімнура|Гімнури]] (''Galericinae'') === |
=== Підродина [[гімнура|Гімнури]] (''Galericinae'') === |
||
Налічує 5 родів, |
Налічує 5 родів, 8 видів. |
||
* рід [[Echinosorex]] Гімнура, або «місячний пацюк» Налічує 1 вид: |
* рід [[Echinosorex]] Гімнура, або «місячний пацюк» Налічує 1 вид: |
||
** [[Гімнура|гімнура велика]] (''Echinosorex gymnura'') |
** [[Гімнура|гімнура велика]] (''Echinosorex gymnura'') |
||
Рядок 112: | Рядок 117: | ||
=== Джерела === |
=== Джерела === |
||
* {{книга |автор=Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski|заголовок=Mammalogy||посилання =http://books.google.com.ua/books?id=LD1nDlzXYicC&pg=PA242|видавництво=Jones & Bartlett Learning|рік=2011|сторінки = 242|сторінок = 750|isbn=0763762997}} |
|||
Ця стаття здебільшого перекладена з інших Вікіпедій. |
* Ця стаття здебільшого перекладена з інших Вікіпедій. |
||
=== Посилання === |
=== Посилання === |
Версія за 21:24, 2 січня 2012
Їжакові | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Підродини/роди
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Їжакові |
Їжакові (Erinaceidae) — родина ссавців ряду їжакоподібні (Erinaceiformes) надряду комахоїдних (Insectivora). Зазвичай родину поділяють на 2 підродини - їжакових (Erinaceinae) та гімнурових (Galericinae), в межах яких розрізняють 10 родів та 24 види.
Викопні їжакові
Найбільш ранній викопний матеріал відомий від палеоцену для Північної Америки, Еоцену для Європи та Азії, раннього міоцену для Африки.
Біологічні характеристики
Розміри їжакових варіюють від розмірів миші до розмірів невеликого кроля. Довжина тіла дорослого їжака сягає від 10 до 45 см. Маса не перевищує 1.5 кг. Тіло їжака покрите суцільним шаром голок темного забарвлення. Наявність голок вчені пояснють так: у процесі еволюції шерсть стала голками для захисту від хижаків. Голок на тілі їжака до 6000.
Мордочка витягнута, загострена. Ніс чорного забарвлення з ніздрями діаметром до 3 мм. Очі та вуха, що в більшості видів довші за довжину голок, помірно великі. Виличні дуги повні. Зубна формула: I 2-3/2-3, C 1/1, P 3-4/2-4, M 3/3 = 34-44. Перші верхні і, в деяких видів, перші нижні різці збільшені. Верхні моляри мають прості несекторіальні куспи (ріжучі виступи на жувальній поверхні зуба). Загалом кутні зуби краще пристосовані до всеїдного ніж до комахоїдного раціону.
Спосіб життя
Живуть у норах під корінням дерев, густих чагарниках, під камінням, рідше під металобрухтом сім'ями. Їжакові живуть у лісах, степах, пустелях та у інших сприятливих зонах. Поширені у Азії, Африці, Європі та на о. Борнео.
Їжаки — всеїдні. Вони можуть споживати як мишей, гадюк, вужів, мідянок, так і рослинну їжу. Надають перевагу тваринній їжі. Часто поселяються біля садиб, у тому числі на ягідниках.
На їжаків полюють різноманітні хижі ссавці (лисиця, вовк, тхір) і птахи (сова, пугач).
На їжаків не діє отрута багатьох змій.
Розмноження
Період вагітності самки триває від 35 до 60 днів. За одну вагітність самки народжується до 10-ти малят їжаків. За рік можвиво до двох періодів вагіності.
Класифікація
Підродина Їжаки (Erinaceinae)
Включає у себе 5 родів їжаків, поширених у Африці, Азії та Європі.
Atelerix
Рід Ателерикс, або «африканський їжак» (Atelerix) — ссавці з підродини їжаків (Erinaceinae). Поширені на території Африки. Включає у себе 4 види:
- їжак алжирський (Atelerix algirus)
- їжак південно-африканський (Atelerix frontalis)
- їжак сомалійський (Atelerix sclateri)
- їжак карликовий (Atelerix albiventris)
Erinaceus
Рід їжак, «лісовий» їжак, або звичайний їжак представляє родину їжакових. Їжаки поширені в Європі, Середній і Передній Азії, Сибіру, Китаю і Кореї; налічують з види:.
- їжак європейський (Erinaceus europaeus)
- Їжак білочеревий (Erinaceus roumanicus)
- їжак південний (Erinaceus concolor)
- їжак амурський (Erinaceus amurensis)
Hemiechinus
Вухаті їжаки — рід ссавців з родини їжакових. Відрізняються від типових груп (зокрема, від Erinaceus) довгими вухами. Поширені у Африці, Азії та Індії.
- Їжак вухатий (Hemiechinus auritus)
- Індійський вухатий їжак (Hemiechinus collaris)
Paraechinus
- Ефіопійський їжак (Paraechinus aethiopicus)
- Їжак індійський (Paraechinus micropus)
- Довгоголковий їжак (Paraechinus hypomelas)
- Лисий їжак (Paraechinus nudiventris)
Mesechinus
Даурські їжаки — це рід ссавців з підродини їжаків. Поширені у Азії. Налічує рід 2 види:
- Їжак даурський (Mesechinus dauuricus)
- їжак шанхайський (Mesechinus hughi)
Підродина Гімнури (Galericinae)
Налічує 5 родів, 8 видів.
- рід Echinosorex Гімнура, або «місячний пацюк» Налічує 1 вид:
- гімнура велика (Echinosorex gymnura)
- рід Hylomys Гімнура мала, або «щуроїжак». Розрізняють три види:
- Hylomys megalotis (Гімнур довговухий)
- Hylomys parvus (Гімнур карликовий)
- Hylomys suillus (Гімнур довгомордий)
- рід Neohylomys Налічує 1 вид:
- рід Neotetracus
- Neotetracus sinensis (Землерийний їжак)
- рід Podogymnura інколи називають «філіпінськими їжаками», вирізняються довгою мордою та великими вухами, високим і м'яким волосяним покривом.
Джерела
- Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 242. — ISBN 0763762997.
- Ця стаття здебільшого перекладена з інших Вікіпедій.
Посилання
- Що робити, якщо ви тримаєте вдома їжака
- Зоологічний музей Львівського університету ім. Івана Франка
- Про українські назви ссавців
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |